Після довгої — майже епічної — паузи я знову з вами. Влітку час тече інакше: повільно, але невблаганно, як мед стікає з ложки або як герої повзуть до катастрофи, навіть не здогадуючись про це.

На календарі — середина літа, найгарячіший сезон і за вікном, і в моїй історії. Теобальд знову вляпується в турнірні пригоди, наче це новий вид спорту: “виживи — іронізуй — і вцілій попри все”. Сарказм у нього гостріший, крила більші, а таємниці глибші. Поруч із ним — Самаель, як завжди мовчазний, як завжди небезпечний… і як завжди той, хто в останню мить ловить його за руку, коли світ валиться під ногами.

 Спойлер для своїх (бо як не ділитись із вами?)
Попереду Турнір Чотирьох — не просто серія магічних викликів, а арена, де випробовується все: дружба, витривалість, кохання й навіть сама суть героїв.
Та справжнє напруження ще попереду: головний лиходій, той, чия присутність досі лише фантомно дихала за спиною, почне діяти прямо й жорстоко. Підозри, змови, замах — і так, одного з героїв це торкнеться особливо болісно.

Поки грози гуркочуть над дахами, а ніч пахне озоном і натхненням, я повертаюся до писання — вдихаю світ, який створила, і знову виводжу рядки, які так довго чекали.

Дякую, що ви ще тут. Або що тільки приєдналися. У будь-якому випадку — ласкаво прошу до мого всесвіту, де магія — це випробування, а любов — єдина форма виживання.

 #літо2025 #поверненнядоісторії  #магія #дракониідемони #пишумагію