І настає мить, коли ти дивишся у книгу, а замість слів чітко бачиш те, що звикли крутити відьмам у кишенях, аби вивести тих на чисту воду...

Слова раптом перестають самі складатись у речення, а думки тікають від тебе, як від вогню у якому інквізиція спалила Джордано Бруно. Проте я відкрила для себе спосіб сидіти перед екраном. Хоча б раз на день, я обов'язково маю відкрити файл із тим, що зараз пишу. Я можу написати два слова або десять, проте це буде більше нуля у будь-якому випадку. А ще, коли не пишеться текст, я діймаю чат GPT питаннями, що допоможуть перевірити правдивість чи теоретичну можливість того, що я в отій своїй голові собі напридумала. Це теж допомагає розкрити письменницьку чакру ширше. Ти перевертаєш стоси різноманітної інфи й ось вона вже вдячно вкладається у наступний виверт долі персонажів.

А як ви розморожуєте свої тексти? Що допомагає вам писати?