Оооо, як я люблю це. Люблю, коли всі кричать "а де розділ?!", а я така стою посеред поля битви з палаючим ноутом, чашкою кави й тремором у лівому оці:

«ТА ВЖЕ! ВЖЕ ЙДЕ! ВЖЕ ЗАРАЗ ГРЯНЕ!» 

І ось, мій вірний загін, оголошую офіційно:
завтра, о 13:00 (ага, знову ця моя улюблена, проклята тринадцятка) — прилетить "ВОЇТЕЛЬКА ДЛЯ ПРОКЛЯТОГО" РОЗДІЛ №2!

І ви спитаєте:

 «Ну Іво, а шо там?»

А там… усе як ми любимо:

— фортеця,
— кров,
— головна героїня, що знову когось лякає до мокрих штанів,
— хтось вивихнув ногу (це не спойлер, це стиль життя),
— і навіть “отой загадковий Реанорець” — знову десь поруч, десь у тіні.

__________(БЛОГ ЗАВЕЛИКИЙ)__________________

АЛЕ!
Оцей розділ — інший.

Так, схожий на перший.
Та знову гроза. Знову порвана шкіра. Знову хтось кричить:

«Укріплюйте брами!!!»
І хтось другий:
«У мене пульсу немає, але я ще потримаю меч!»
Але настрій… оооооооо, він інакший.

Бо цей розділ — це не втеча. Це вже вибір.
Це не "вижити". Це: "всім заткнутись, я прийшла командувати".

Це момент, коли тіні говорять людським голосом.
Коли голос посміхається — а потім ріже,
і ти бачиш: ой, цей ворог не просто ворог.
Це трагедія з хорошою дикцією.

__________(ДІЛЮ БЛОГ, ЗНОВУ!)______________

Отож:
Завтра.
О 13:00.
Знову.

Бо це число вже пахне порохом і пристрастю.
Бо саме в цю годину герої падають —
і встають.

З душевною аритмією,
ваша криваво-сміхотлива,
Іва Дюваль.

#воїтелькадляпроклятого
#другийрозділ_з_тіней
#люблю_число_яке_ламає
#івапише_істеріє_і_ви_плачете