Я не планувала створювати його таким. Максим прийшов сам. Прийшов із самокатом, шоломом, веселою усмішкою і абсолютним талантом говорити дурниці в найвідповідальніші моменти.

Спершу він мав бути просто другом Луни. Але щоразу, як я писала їхні діалоги, вони розгортались самі. І в кожному Максимовому жарті звучав глибший сенс.

Вони обоє не визнають своїх почуттів. Бо це ж дурість — закохатися в найкращого друга, правда?

Ну…

 Історія «Між іспитами і поцілунками» — саме про це.