Ми збудували літературний світ, де:
- критика — це токсичність,
- складність — це «неформат»,
- гострі кути — це ризик скасування,
- щирість — це vulnerability-пост у сторіз.
Можливо, настав час не лише хвалити «голоси покоління», а й запитувати їх про сміливість.
Бо інакше ми перетворимо книжки на ще одну каву з пінкою: гарно виглядає, легко ковтається — але нічого не залишає після себе.
А тепер — запитання до тебе, читачу:
~ Яка сучасна книга по-справжньому тебе злила?
~Чи була та, після якої ти змінив думку — а не просто зітхнув?
~Чи є автор, який сказав щось таке, що ти не хотів чути — але мусив?
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНайкращій з блогів в стрічці :)
Мені подобаються книги Гі Де Мопассана. Найулюбленіша "Життя") Після неї я змінила думку, вона мене зачепила на той час дуже сильно)
Діана Козловська, Дуже люблю перечитувати: інколи навіть радше щось перечитаю, ніж нове візьму – ще хтозна, чи зайде, а це вже перевірене)
Зюскінд ,,Парфуми'' - розчарування, Маркес у ,,Сто років самотності'', сказав речі, які я не хотіла чути, але мусила. ,,Жовтий князь'' Барки змусив по -іншому в ранній юності подивитися на проблему Голодомору 32-33 років.
Тея Калиновська, А ну вірно)
Ремарк "Три товариша" потужно вплинули на мій світогляд. Але я був вже достатньо дорослим, щоб зрозуміти, що наслідувати навіть безумовні бестелери ні в якому разі не слід, а треба шукати свій шлях, свій власний Голос.
Сергій Ляховський, Колись дуже шокувала мене ця книга(
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати