Привіт усім! 

Ви колись замислювалися, що відбувається, коли персонажі книги настільки не переносять одне одного, що від їхніх іскор можна запалити багаття? Коли кожен їхній діалог — це справжній феєрверк емоцій, а ви, читаючи, ловите себе на думці: "Ну все, зараз почнеться!" 

Саме така ситуація трапилася з моїми героями, Джеком та Ізабель, у новій книзі. Вони лаються, підколюють одне одного і, здається, щиро вірять у свою взаємну "ненависть". Але чи справді все так просто, як здається на перший погляд? 

Ось вам маленький уривок, щоб ви самі відчули цю "любов" у повітрі:

 — Я з нею?! Та ніколи в житті! Краще вже застрелитись! — заявив Джек.

 — Я з ним?! Ніколи в житті! Не доведи Господь! — сказала Ізабель.

 І сказали це майже одночасно. І зрозуміли це. І знову обернулися один до одного — тепер уже з максимально зневажливими поглядами і піднятими бровами. Білл ще ширше вишкірився.

— Та ви ж ідентичні! З вами і в театр не треба ходити — бо ви його щодня влаштовуєте на палубі!

Як гадаєте, чи можуть два такі "непримиренні" персонажі врешті-решт знайти спільну мову? Чи їхні сварки — це лише маска, за якою ховається щось більше? 

Запрошую вас до дискусії в коментарях! А якщо ви хочете дізнатися, що там насправді відбувається між Джеком та Ізабель , запрошую прочитати мою книгу в мене в профілі!