Історія про силу, людяність та справжніх героїв

Перші 20 розділів — і трохи про віру


 Я не знаю, чи прочитає це хтось. Але якщо читаєш — дякую, що ти тут.

Цей роман народився в мені як відповідь на дуже непростий час. І зараз, коли вже опубліковано 20 розділів, хочу сказати: ця історія — жива.

Я пишу про звичайних людей, які тримаються в надзвичайних умовах. Про рятувальника, лікарку, про вибухи, втому, надію й ту любов, яка проростає крізь біль.

У мене поки що лише 42 перегляди, кілька збережень і одне сердечко — але кожне з них для мене як сигнал: хтось десь дочитав. Хтось відчув. І це — багато.

Якщо тобі близькі історії про силу, людяність та справжніх героїв — запрошую прочитати з самого початку.

І якщо захочеш — залиш кілька слів. Вони для мене зараз на вагу золота.

https://booknet.ua/book/dim-med-b440122?utm_medium=repost&utm_campaign=440122&utm_term=11305461&utm_content=1&utm_source=native

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Степ та Олімп: запрошую вас у світ, де боги не...?
Сьогодні я прийшла до вас із чимось трохи незвичним. Не з новим розділом, не з анонсом прем'єри й навіть не з черговою порцією авторських страждань. Хоча без останніх, звісно, не обійшлося.)) Я нарешті вирішила показати
Шалений вечір триває)))
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Різниця у віці - то хто тут старший?
У "Грішній ночі із Сонцем" новий персонаж з'являється ☺️ І якщо до цього ви могли подумати, що Вікторія старша, через те й тег такий поставлено, то в наступному розділі з'явиться Марат Оксенович, який явно старший
Рецензія на «усмішку», автор Шепіт Місяця
Історія пробирає до мурах з перших же глав. Дуже влучне поєднання містичного трилера та глибокої психологічної драми. Тема домашньої тиранії показана настільки гостро і болісно, що мимоволі розумієш, чому відчай може змусити
Але до своєї спальні не запрошує...
Тарахан приходить до мене… Знаходить мене всюди, де забажає… Але він жодного разу не покликав мене до своєї власної спальні! Хазяйські покої залишаються для мене закритою територією, священним місцем, куди мені, простій
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше