Найпоширеніші запитання по твору - Приречена , які я отримую тут і в своєму TikTok:

1. Скільки глав планується?
   Важко сказати точно, але вже написано 68 — і це ще навіть не середина історії! Тож, готуйтеся: глав буде багато 

2. Як довго вона ще страждатиме?
   Процес реабілітації не може бути миттєвим. Але зовсім скоро станеться переломна подія, яка змінить усе — і вона нарешті почне одужувати швидше.

3. Кого ж вона вибере?
   Читачі вже поділилися на два табори: одні за імператора, інші — за Сета. Але саме це й є головною інтригою твору . Тож поки що чесної відповіді не буде. Скажу лише одне — я планую другу книжку, де влаштую долю одного з братів...

4. Чому Сет — старший і сильніший, а імператором є Ембаріон?
   Це не помилка й не випадковість. Це — частина продуманої сюжетної лінії. І вже скоро ви дізнаєтеся, чому все склалося саме так. Можливо, за цим стоїть таємниця. А можливо всім відомий факт.

А може, і у вас є запитання? Пишіть! Залюбки відповім .

Уривок :

Моєму серцю не місце у цій грі. Я навчився цьому надто рано.

Усе почалось з батька. Верховного володаря, непохитного, мудрого — так його називали інші. А я бачив, як ця непохитність розсипалась на порох, щойно він випадково зустрів її. Дівчина з клану перевертнів — гнучка, горда, з хижим блиском у зіницях. Його одержимість не знала меж. Він викрав її, привіз до палацу, мов трофей, і вимагав покори.

А вона — не схилилась.

Не зламалась.

Погрожувала, що вкоротить собі віку, аби не стати просто черговою іграшкою в ліжку демона. Вона б не погодилась на місце фаворитки ,тільки королеви .І тоді… він остаточно зійшов з розуму .Його бажання володіти нею було настільки сильне ...

Він убив нашу матір.

Холодно. Без слідів. Ніби її ніколи й не було. Офіційна версія — раптова хвороба. Придворні мовчали. Всі мовчали. Але ми із Сетом знали. Ми бачили, як до тронної зали зранку виводили слуг із потемнілими очима. Ми бачили, як мачуха вселилася в його життя — як змія, що душить повільно, з насолодою.

Він став її маріонеткою. Закони переписувались на  користь її клану. Штучно розпалена війна, зруйновані дипломатичні зв’язки, сумнівні союзники… Все заради неї. За її словом. За її посмішкою.

Ми з братом ненавиділи її. І, можливо, ще більше — його самого.

Сетерік був перший, хто не витримав. Викликав на поєдинок — відкритий, чесний, за старим кодексом. І переміг. Наш батько помер, усе ще з її ім’ям на губах.

Я пам’ятаю той день до дрібниць. Пам’ятаю, як Сет підійшов до трону, поклав на нього руку… а тоді подивився на мене і сказав:

— Я зробив це, щоб ти не мусив. Але й сидіти тут не маю права . Це будеш ти.