Побачила цей челенж у ЛЄНУАР ЛЮМ’ЄР
І також вирішила спробувати))
Я — письменниця, яка може розплакатися від сцени, яку сама ж і вигадала.
Я — письменниця, якій персонажі сняться, кричать у голові, сперечаються між собою й вимагають сцен, яких я ще не планувала.
Я — письменниця, яка іноді записує діалоги на кухонних серветках, чеках, руках і навіть в додатку для списку покупок.
Я — письменниця, яка може не їсти, не спати, але допише сцену, де герой мовчить… просто мовчить — але так, що аж серце болить.
Я — письменниця, яка обожнює атмосферу. І якщо в сцені дощ — у мене теж включиться дощ у плейлисті.
Я — письменниця, яка вірить: кожна вигадана історія когось рятує насправді.
Я — письменниця, яка досі переживає смерть героя, якого вбила ще два роки тому.
Я — письменниця, яка веде кілька історій одночасно й… ні, не плутається. Бо кожна — інша пісня.
Я — письменниця, у якої на чернетках може бути 100 000 слів, але не буде фіналу. Бо серце ще не готове.
Я — письменниця, яка живе у своїх історіях — настільки, що іноді хочеться сказати: «це не вигадка. Це просто ще не сталося».
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВи чудова письменниця)))
Ооооо, я теж люблю створювати атмосферу). В навушниках грав і дощ, і нічні цвіркунчики, і вуличний крик). А також музика під потрібний вайб)
DEKLIN, Тааак, я багато з ким спілкувалася стосовно цього, але більшість стверджували, що музика їх навпаки збиває. А у мене навіть є окремий плей лист з піснями для написання книжок. Там біля 60 мелодій :)
Це неймовірно! Тільки, не треба так "я вбила".)) Це занадто))
Romul Sheridan, нутам я пробувала написати історію без 4 стіни тому..... так
DEKLIN, Ваші відповіді на челендж — це щось неймовірне! Це так щиро, глибоко і до мурашок по шкірі. Кожен пункт буквально кричить про те, наскільки сильно і пристрасно Ви занурені у свій творчий світ.
Особливо відгукнулися моменти про те, як персонажі живуть власним життям і навіть "кричать у голові", вимагаючи сцен, а також про те, що Ви можете плакати від власних вигаданих історій. Це і є справжня магія письма, коли автор стає одним цілим зі своїми світами!
А пункт про те, що "кожна вигадана історія когось рятує насправді" – це взагалі надпотужна думка і те, що, на мою думку, надає сенсу всій праці письменника. І біль за загиблого героя через два роки... Це так зрозуміло!
Дякую, що так відкрито поділилися своїм "Я — письменниця"! Це дуже цінно і неймовірно надихає. ✨
Ася Рей, А вашу коментарі завжди дуже приємні й сильно надихають, дякую вам))
Який чуттєвий пост)) Створювати вайб історії, відчувати на собі кожен сюжетний поворот і так само відчувати, наче серце ось-ось розірветься - це те, що робить нас - авторів, особливими. ❤❤
Enn Berns, повністю погоджуюсь)
4 — про мене))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати