Чи знайоме вам подібне, любі друзі, коли поставивши крапку в останньому реченні останнього розділу, розумієш, яким мало бути насправді перше речення? І починаєш не переписувати, ні - це було б великою помилкою. А редагувати, міняти, доповнювати або скорочувати кожний розділ відповідно оому фіналу, до якого прийшли врешті-решт герої?
Вітання всім! Захотілося розповісти детальніше, чому затягнута по вуха двома процесами - просуванням паперової книги та редагуванням і підготовкою для видавництв "Покарання Валентини", - я повернулася до вже написаних і завершених трьох частин "Полумʼя та лід"
Мені здається, це нормальне явище, коли автор йде за сюжетом, підпорядковується історії, а не навпаки. Я читала, що Стівен Кінг, наприклад, ніколи не складав план книги, не фіксував за розділами розвиток подій. Він вважав, це може схибити весь чарівний процесс написання твору. Коли він настільки захоплює тебе і веде за собою, що ти сам ще не знаєш, чим це все закінчеться і що утнуть врешті-решт герої. Є просто цікавий персонаж чи епізод, і ти відчуваєш, що маєш про нього розповісти більше. І більше. І до нескінченності, поки він сам не скаже - досить, тут ми маємо попрощатися.
Так вийшло з моїми "Бровами врозліт" - перепрошую, тепер це "Давай будем мовчати". Лише поставивши крапку, я зрозуміла, що не можу так просто вбити Стаса і попрощатися з ним. Це не кінець. І що було б, коли він вижив? А він, безсумнівно, зробив би все, аби повернути Іру. І ще на останньому розділі першої книги я вже бачила картинку їх зустрічі в швідкосному поїзді і сцену гарячого сексу в туалеті. Окремі епізоди поставали у мені в голові дуже ясно: як, наприклад, перша зустріч та розмова Стаса з мамою Іри. Це ж мало бути на межі по напруженню, нарешті побачення вже в усвідомленному віці через майже 25 років! Або поїздка до маєтку в Альпах. Чи зустріч з Алексом, ніч у підвалі і трагічний вибух, коли Стас сидить посередщ зруйнованої вулиці і піднімає вгору рятівний пульсуючий червоний браслет. Або ґяк горить архів... Втім, це вже спойлер!
Це все я бачила дуже чітко, лише не розуміла, як воно має поєднатися разом. І просто почала писати. Планувалася одна книга, війшло три. А фінал... Що ж)))) Мені здається, ті, хто слідкував за розвитком подій від початку в усіх трьох книгах, здогадується, що насправді фінал стане традиційним фіналом. Історія закіечиться, так Бо наразі я сама не знаю, що має бути далі з усіма героями, вони такі характерні і своєнравні, що не слухають мене і я не можу сказати, чим стануть займатися через рік, два, пʼять.
Але тепер я чітко бачу, що вони мали робити й говорити на протязі перших розділів, а що - ні. І тому це поступове видалення написанних розділів і заміна зміненими. Інколи майже ні, інколи досить відчутно. Тож, запрошую всіх на перечитування або знайомство з оновленою "Полумʼя та лід". І чекаю ваших коментарів:
А чи завжди ви знаєте, чем закінчиться ваша книга, складаєте чи ні план майбутньої книги і дозволяєте героям керувати сюжетом?
З любовʼю, Єва
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтив мене просто в голові є приблизний сюжет і кінець, саме такий як я хочу. А тоді вже починаю писати початок і намагаюсь довести до того що хотіла в кінці. Я можу 100500 разів переробити початок чи певні глави, але кінець ніколи. Бо особисто для мене це те з чого і починаються мої історії
DEKLIN, Супер! Це головне, мені здається. Знати, куди йти
В мене теж сюжет " сам себе веде". Правда, переписувати поки що не доводилось, і взагалі правок мало, але...
Дієз Алго, Це нормально. Автору заважає картинка в голові. У редактора її немає, тому він помічає одразу провали, обриви та помилки. Різниця з читачем у тому, що читач не розуміє, де проблема, йому не цікаво і він кидає читати. А гарний редактор вкаже, як зробити, щоб те саме стало цікавим)))
О, в мене зазвичай лише наприкінці все більш-менш складалося... і тоді можна повертатися на початок, аби персонажі мали внутрішню логіку. Знаєте, як ото в "Гамлеті" – "Уся ця маячня має свою систему") Щодо Стаса я була страшенно здивована) Пам'ятаю, була така огидна історія його юнацьких років – зі зведеними сестрами і спробою підриву поїзду – що він здавався абсолютно навіженим і зіпсутим з самого початку, ще до всього його "важкого життя".
Ева Роман, ) Так, люблю я потеревеніти про персонажів своїх та чужих) А у вас ну абсолютно у всіх творах, що я прочитала, є що обговорити)
Ні, план треба обов'язково, хоча б приблизний, бо вийде так, що ви писали (образно) про стіл, а вийшов батон.
І важливо завжди знати, чим закінчиться.
В мене буває часто, що є декілька варіантів розвитку подій, але визначитися важко))
Дієз Алго, Ну як відкритий - у нього завжди когось не добили. Наче все зло знищили, аж ні, якась тварюка відпочкувалась з крапельки слини чи ще чогось, в останню мить здібності як вірус на іншого перейшли, і нате вам ще одного монстра. Це вірно. У нього майже кожну книгу можна продовжити як заманеться
Це точно. Ніколи не знаєш куди заведе тебе сюжет. Герої живуть своїм життям і вимагають власного активу в голові))) Я якщо і складаю план, то лише легенький, що взагалі буде у книзі, а не такий, щоб слідувати чітким інструкціям.))
Марина Мелтон, Я лише інколи пишу не план навіть, а схему, якщо хочу переставити події, поміняти щось місцями, щоб побачити, хто там першим має щось сказати. Але такого, щоб ось вам покрокові інструкція, пропрацюйте кожен пункт і буде вам щастя з прологом та епілогом і кульмінацією чітко у сьомому розділі на другому абзаці - ні. Не уявляю, як так можна. Хоча! Я той самий автор, який 12 років працював копірайтером і звик писати саме за чітким планом
У мене теж бувало і герої самі там щось вирішували і сюжет уводили в інший бік, і початок доводилось переписувати кілька різів) Гадаю, це цілком розповсюджені випадки)
Анна Лір, Не можу сказати, що я так прямо переписую, бо глобально сюжет і не змінився, просто хочеться дещо підкреслити, щоб читачеві було зрозумілим, чому вийшло так, а не ось так. Бо 500 сторінок це 500 сторінок, там і автор може забути, з чого починав і як все склалося))))) Жартую, звичайно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати