!!!новинка!!!

Вітаю, друзі! Спішу поділитися з Вами НОВИНОЧКОЮ, яку сьогодні опублікувала на своїй сторінці. Просто один день з життя Аполлона та його Дев’яти Муз. Просто якби я була мандрівною поеткою тих древніх часів (пха-хха-ха!!! то вже б померла, затоптана стадом кентаврів або вкушена гігантським москітом, чи ж просто від перебування в умовах, далеких, як не крути, від цивілізації "-"), то описала б ті величні події саме так. 

Нсолоджуйтеся і буду вдячна за щирий коментар)

О, і доки не забула, то також нагадую, що додала 41 розділ фентезі "ДРАКОН ВІДЛЕТІВ НА СВІТАНКУ", де принцеса Леда та її наречений Тео встряли у дуже небезпечну ситуацію, але не хвилюйтеся, адже добро завжди перемагає зло, ну а в купі з коханням і поготів)))

Приємного всім читання і мирного неба!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
21.07.2025, 00:45:28

Вітаю Вас з новинкою! Легкого пера!)

Показати 2 відповіді
Ромул Шерідан
21.07.2025, 00:49:18

Шайна Даймонд, Вже дивлюся;)

Інші блоги
Хто переживав за "хлопчика"? У нього все гаразд...
В покоях Маріци було напівтемно й завжди палав вогонь в каміні, навіть влітку. Але ніколи не було спекотно. Мабуть, Верховна регулювала це магією. Даміан вже звик. Як і до багато чого іншого. Останні кілька годин йому
Talis est Obsessio: дистанція скорочується✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Що це? – Фото Андреса, – всміхнулась вона. – Єдине, що вціліло у тому домі. – Мені шкода. Він
Марті, ти дістав
Цього разу уривок буде коротенький - бо з решти просто не знаю, що обрати)) – Марті, – рівним голосом промовив Володар. – Тааак… Ваша Величносте? – Я тобі офіційно заявляю, що ти дістав. А також у новому
⚜️ Між двома подихами ✨ світлопис☺️
✨Доброї ночі, творча спільното!✨ Нові глави вже на сайті! Але день для нашого картографа не був надто легшим за ніч на дивовижній Вежі Морського Світла в Ард-Лірі. Крутити увесь час динамо — не дуже
Авторам новачкам! Ч-1
Для мене написання книг було недосяжною мрією, яка крокувала за мною німою тінню упродовж життя. Про що б я не думала, що б я не бачила — все завжди перетворювалося на сюжет. Я писала книги олівцем у зошиті. Їх читали
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше