Почувся свист і дворучний меч обрушився на Рейтана. Якби не реакція, не зносити б йому голови. Генерал ворожої армії Ірд Найт дивився на Рейтана з потаємною ненавистю.

- Не знав, що у лицарі беруть злочинців. - лихо усміхнувся йому Рейтан.

- А вашої високопреосвященної дупи ніхто не питав. - Вишкірився Ірд.

Рейтан, як тільки обійняв посаду в двадцять один - одразу узявся за усіх знаних злочинців. І одним з них був саме Ірд. Людина, яка ховалася за спиною у багатія-дядечка, провертаючи свої темні справи. Викрадення людей, жорстоке ставлення до прислуги та насильство. Це тільки початок його списку злочинів. Все було тихо, до поки не прийшов він і все не зламав! Посадили його на довго, він ще повинен був би сидіти. Та напевно герцог вирішив, що такий вмілий тиран йому знадобиться.

- А я і не питав у тебе дозволу, щоб говорити. - Мовив він, не відводячи погляду з нахабного обличчя.

Одним рухом Рейтан змінив положення та одразу завдав два точних удари. Ірд не залишаючись у заміні намагався затиснути його силою, та тільки нічого не вийшло. Сильні удари сипались на нього, змушуючи відступати крок за кроком, щоб залишитися з головою на плечах.

Усмішка тріснула на його обличчі, він дивився майже з панікою на елегантний меч, що бив з неможливою силою. Новий удар вибив зброю з його рук, а сильний, влучний удар по ногах змусив впасти на спину. Холодне лезо притиснулося до шиї генерала. Той панічно дивився на зброю, але потім розтягнув губи у глузливій усмішці.

- Все одно ти мене не вб’єш! - Ірд виплюнув кров на черевики короля. - Мужності не вистачить вбити мене, а ще з деяких чуток я дізнався про Ваше походження. Так що мою смерть скасували твої предки. - Він сміявся і був остаточно впевнений у своїх силах та перемозі.

Посилання на книгу: "Напівкровка - Король Тіней"

Посилання на першу частину циклу: "Напівкровка"