Звісно, букнет це вам не офіс ворлд, змінювати розмір та тип шрифту тут неможливо. Проте, все ще є способи урізноманітнити свій текст. Сайт пропонує чотири шрифти, я хочу розглянути їх і розповізти, як Я ними користуюся, свої думки пишіть у коментах.

Курсив

Найчастіше, коли справа доходить до виділення моменту у тексті (бо писати увесь текст шрифтом це той ще зашквар) я беру саме його. КАПС підходить для виділення одного слова. Якщо ж це думка персонажа, напис десь, то краще брати саме курсив. Він привертає до себе увагу, але не надто, саме виділяє, не плює в очі. Тому так, курсив - мій фаворит.

Жирний

Отут вже складніше. Розумієте, за ідеєю такий шрифт має виділяти важливі моменти тексту, не м'яко, як курсив, а прям на всі двісті. Але є одна проблема (жартик у стилі першого класу) твій шрифт настільки жирний, що читач не бачить нічого крім нього. От реально, відкриваєш сторінку і одразу вниз - на жирний шрифт, а що там до нього написано читаєш вже потім. Він надто жирний і я користаюся ним рідко. Виключенням стала мова тіней "У полоні Фонду", там кожна тінь мала свій голос, що передавалося різними шрифтами, і те оцей жирний шрифт псував мені текст. Навіть капс так не привертає уваги, як він. Ось вам приклад:

Речей, які вона з собою узяла, ні, які їй ДОЗВОЛИЛИ узяти, ледь вистачало на коротку мандрівку до сусіднього села. Важко було повірити в те, що ця дівчина, якій нещодавно виповнилося двадцять п'ять, ще рік тому була господаркою величного маєтку, родинної садиби та винокурні, що годувала усе містечко. Вона гадала, те жахіття скінчилося, проте у долі були інші плани. Чутки ширилися, розмови гучнішали, і от мер вирішив, що такій негідниці немає місця у їхній громаді. Шлях до рідного дому було відрізано.

Тут я виділіла капсом одне слово, роблячи акцент на ньому. І замість того, аби сказати "вона б хотіла взяти більше, але їй не дозволили тому що" написала одне слово. Але зараз не про це. Зверніть увагу, що ви, радше за все, спочатку прочитали жирний шрифт, а потім те, що згори, ну логічно, так працює наша увага. Тож будьте обережні з цим інструментом.

Підкреслення

Замінюється курсивом так само просто. Здавалося б, доволі зручна штука, ага, у зошиті, не на екрані. Якщо ви отак напишете хоча б абзац, у читачів очі повилазять таке читати. Хоча, виділити якесь речення можна, але я ним не користуюся.

Закреслення

Мені зручніше писати без нього, додаючи, що щось було закреслено, або вставляючи попуски. Бо, не знаю, може тільки у мене так, але читати важко. Я наче бачу половину слова і мені треба більше часу, щоб прочитати його і зрозуміти. Проте, його слід використовувати за призначенням - якщо у вашому творі є письмо, де щось закреслено, на крайній випадок якщо персонаж щось не визнає у себе у голові, ця думка може бути закреслена. Та у такому випадку краще виділити курсивом або жирним те, що насправді є його думкою.

Наприклад:

Вона знала, що її син ніколи такого не зробить. Він був хорошим хлопчиком, хоч іноді і проявляв характер.

Вона знала, що її син ніколи такого не зробить. Він завжди був хорошим і слухняним хлопчиком. У нього не було непокори, тільки характер. 

Звісно, тут у нас ще є списки, але у мене психологічна травма. Колись дурний комп'ютер увесь розділ книги оформив як список, так її самвидав і надрукував, після цього я їх ненавиджу. Простіше самій поставити 1,2,3. Є ще цитати, я ними не користуюся, та може колись навчуся, ну і відступ - до нього взагалі не лізу.

А як ви використовуєте шрифти? І чи я одна маю складності з читанням закресленого? Чи траплялися вам письменники (без імен, бо радше за все, то початківці) які увесь текст писали шрифтами?