Ділюся з Вами нині новеньким. "Невсупокоєна. Відьма, що небо закрила небо" -писалася на одному диханні. Тут і вигадувати нічого було. Все вже зроблено до мене. І, як стверджували очевидці тих подій , то не вигадка, то є правдива правда.)))

Попри містичний антураж, для мене це ще й історія про те, на що здатна ображена жінка. Згадайте себе в хвилини полум"яної гіркоти. Я, скажімо, в такі моменти намагаюся не контактувати з електроприладами, бо іскри сиплються.  (Буду відвертою, не одина розетка в хаті перегоріла ))

 Знайоме?)))

Насправді, гадаю, ми всі з вами  зрощені на таких історіях. У кожному селі, містечку чи місті є свої містичні легенди. І вони, безперечно, є частиною нашої культури. Такого багатого містикою фольклору, як український - ще пошукати!

І то зрозуміло, бо сама наша земля його годує. Варто пройтися пройтися полем до ставка при заході сонця, чи потягом їхати через гірські перевали, посидіти на київському пагорбі на світанні, дивлячись, як звиваєттся Дніпро, чи загубитися в кам'яних провулках міста Лева ... І цей перелік можна продовжувати нескінченно. І

сторія, яку сьогодні викладаю, справді траплялася в одному з карпатських сіл. всередині минулого століття  Я опитала кілька джерел))) - і всі підтверджували дідову оповідь. Були деякі розбіжності, але то деталі, припорошені шаром часу))

Мені дуже цікаво, які містичні фольклорні історії впливали на вас, мої дорогі літературні посестри і побратими? Діліться, читайте- буду рада, якщо знайде відгук у ваших серцях!

P.S. Заздалегідь перепрошую, якщо зустрінуться незнайомі слова з карпатських діалектів. Мусила їх для вживати, аби передати колорит. Сподіваюся, що допитливому читачеві не буде складно, перейти за винесенням, щоб зрозуміти значення.

P.P.S. Продовження, обіцяю, буде завтра