Так вони колишні вороги... чи друзі?

Чи вороги, які стали друзями, а потім знову ворогами?.. 

Заплутані стосунки Джина та Кола поступово прояснюються в книзі "Острів розбитих спогадів".

— Що у вас тут із світлом?

— Економимо. — байдуже відповів Кол.

— Я так собі всі очі виколю, намагаючись напружити зір. — незадоволено відповів Джин.

— Взагалі-то... — непевно сказав він, не знаючи, чи може ділитися такою інформацією. — Цей острів зареєстрований як пустий. Тобто на ньому нічого немає. Особливо людей. Ми не повинні світитися з супутників.

Джин уважно вислухав його й сповз униз на сидінні. Ось воно що. Навіть якщо його шукають — ніколи не знайдуть. Він стиснув зуби. У будь-якому разі він сам погодився на цю роботу. Через гроші. Хоча Кол його попереджав не залишатися тут.

— Це через тебе. — грубо сказав Джин.

— Що через мене? — граючи щелепами, запитав Кол, заїжджаючи на парковку «мотелю».

— Я залишився тут через тебе.

Джин

Кол 

Острів розбитих спогадів (оновлення о 21:00 по непарним числам)

Ваша улюблена письменниця, 
Olha Alder ღ