Думки та нова обкладинка історії

Ну що ж... я не вмію писати блоги і це жива істина але я вмію писати. І люблю писати. Я пишу коли мені добре. А коли мені погано то пишу ще більше. Знаєте, коли я "створюю" розділи то у мені, немов щось прокидається. У такі моменти я гадаю: а може я для цього народилася? А може і ні, знаєте, письменники частенько себе критикують і цього гейту більше ніж від читачів усіх разом узятих бо тут на букнеті я ще не зустріла жодного гейтера. Можливо, це успіх або невдача бо без перешкод ти, вважай, йдеш по дорозі а не лазиш по горі до вершини. Але давайте перейдемо до чогось цікавенького! З гордістю представляю нову обкладинку "Мінорі"! 
(Тепер треба знайти, як вставити зображення

Грандіозна новина, я не вмію вставляти зображення...
Не розумію чи я все правильно зробила, у душі мені 80 а не 18...
Ну нічого страшного, якщо зайти на мій проіль то ви побачите цю облкладинку. Найважче було з літерами але я рада та задоволена усім)
"М" я намагалася уподібнити до воріт-торії, які є в Японії. Я читала немало літератури щодо релігії та філософії цієї країни аби у наступних розділах знайомити читачів з релігією, яку сама вигадала і не повертатися до того що вивчила...
Логічно
"і" теж виявилася досить цікавою бо замість крапки над літерою — три хвильки вітру — це символ Вітряного Розколу (це офіційно, ви потім побачите це в історії, якщо не закините її читати)
"н" на обкладинці з крилами. Чому так? Поки не скажу)
"о" тут просто красуня бо у цій літері замість отвору контури земель Вітряного Розколу (у мене в планах є показати карту усіх Розколів але я поки мучуся над її створенням)
"р" вийшла дуже гарною бо вона намальована у вигляді кинджала, що пізніше теж гратиме важливу роль в історії. 
"і" — можна сказати, що вона така ж як і перша "і" але ні (але так). Тому що перша "і" символізує Вітряний Розкол а друга "і" символізує Повітряний Розкл а у них ті три хвильки повітря — це один символ двох королівств (про це теж в історії)
Ну що ж, я виказала усе, що хотіла і йтиму наново викладати розділи. Тепер я викладатиму коротші фрагменти бо, як я помітила, читачам довгі глави не дуже подоаються)
Ну що ж, дякую за увагу, якщо прочитали а я до роботи)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Привіт! Дуже цікаво читати про твої творчі процеси та натхнення. Обкладинку до "Мінорі" було б цікаво подивитися, і символіка, яку ти вклала в кожну літеру, додає особливого шарму! Чекаю нових розділів і сподіваюся, що читачі оцінять твої коротші фрагменти. Удачі в написанні! Зображення вставити легко я використовую https://postimages.org/ туди завантажую зображення ,а тоді копіюю посилання і в правому куточку в блозі натискаю на картинку та вставляю туди це посилання ,тоді зменшую масштаб в половину ,для цього змінюю верхню цифру на вдвічі меншу

Показати 2 відповіді

АМЮ, якщо будуть ще додаткові питання ,звертайтесь )))

avatar
Чарівна Мрія
16.07.2025, 19:29:54

Обкладинка дуже оригінальна!

А тут є корисна інформація щодо вставлення зображень:
https://booknet.ua/blogs/post/393207

Показати 2 відповіді
Чарівна Мрія
16.07.2025, 19:36:11

АМЮ, ❤️❤️❤️

Інші блоги
13-й день календаря. Поговоримо про наші забобони?
Сьогодні 13 грудня. Цифра, яку багато хто оминає. Але мої героїні живуть у часи, коли забобони були частиною реальності. На морі (Морріган та Серафіна, Королеви Чорного Прапора). Тут все суворо. Жінка на кораблі — до біди
Книга дописана!
Привіт, любі ♡☆ Вночі я дописала першу частину книги «Ритми серця: танок ненависті» :) Спочатку думала, що хочу обидві частини зробити на 30+ глав, але вирішила, що перша буде меньше за об'ємом, аніж друга
Що подивитися та послухати. Остання глава грудня
Невелика атмосферна добірка книг, фільмів і музики для тих. кому сподобалася історія кохання Джулії та Симони. Що почитати (щоб відчути текст): Патрісія Гайсміт — «Ціна солі» Класика. Зимовий Нью-Йорк,
Остання глава грудня. Фінал історії + саундтрек
Я вирішила не відкладати фінал історії до вечора. Можливо, комусь моя Остання глава грудня, яка бере участь у флешмобі «Ялинкове сяйво» чарівної Ольхи Елдер, підніме настрій та надихне після важкої ночі. А
Вічна пам’ять надзвичайним співакам!
Я довго думала, чи писати пост пам’яті, і все ж наважилася, бо не написати я не могла. Спочатку — потрясіння. ADAM — слова його пісень чіпляють до глибини душі. Такі слова, таку любов може написати тільки людина, яка кохає,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше