Ну що ж... я не вмію писати блоги і це жива істина але я вмію писати. І люблю писати. Я пишу коли мені добре. А коли мені погано то пишу ще більше. Знаєте, коли я "створюю" розділи то у мені, немов щось прокидається. У такі моменти я гадаю: а може я для цього народилася? А може і ні, знаєте, письменники частенько себе критикують і цього гейту більше ніж від читачів усіх разом узятих бо тут на букнеті я ще не зустріла жодного гейтера. Можливо, це успіх або невдача бо без перешкод ти, вважай, йдеш по дорозі а не лазиш по горі до вершини. Але давайте перейдемо до чогось цікавенького! З гордістю представляю нову обкладинку "Мінорі"! 
(Тепер треба знайти, як вставити зображення

Грандіозна новина, я не вмію вставляти зображення...
Не розумію чи я все правильно зробила, у душі мені 80 а не 18...
Ну нічого страшного, якщо зайти на мій проіль то ви побачите цю облкладинку. Найважче було з літерами але я рада та задоволена усім)
"М" я намагалася уподібнити до воріт-торії, які є в Японії. Я читала немало літератури щодо релігії та філософії цієї країни аби у наступних розділах знайомити читачів з релігією, яку сама вигадала і не повертатися до того що вивчила...
Логічно
"і" теж виявилася досить цікавою бо замість крапки над літерою — три хвильки вітру — це символ Вітряного Розколу (це офіційно, ви потім побачите це в історії, якщо не закините її читати)
"н" на обкладинці з крилами. Чому так? Поки не скажу)
"о" тут просто красуня бо у цій літері замість отвору контури земель Вітряного Розколу (у мене в планах є показати карту усіх Розколів але я поки мучуся над її створенням)
"р" вийшла дуже гарною бо вона намальована у вигляді кинджала, що пізніше теж гратиме важливу роль в історії. 
"і" — можна сказати, що вона така ж як і перша "і" але ні (але так). Тому що перша "і" символізує Вітряний Розкол а друга "і" символізує Повітряний Розкл а у них ті три хвильки повітря — це один символ двох королівств (про це теж в історії)
Ну що ж, я виказала усе, що хотіла і йтиму наново викладати розділи. Тепер я викладатиму коротші фрагменти бо, як я помітила, читачам довгі глави не дуже подоаються)
Ну що ж, дякую за увагу, якщо прочитали а я до роботи)