З цього моменту історія вийшла на новий рівень. Всі головні герої цієї історії вже зібралися на сцені, і нам залишається тільки спостерігати за ними.

Вам всім дуже добре знайомий головний герой — Рафаель. Ви бачили його з боку м'якого, турботливого і трохи милого чоловіка, але з того моменту, коли до нього прийшов, нібито батько Софії, він змінився.

Можете побачити самі:

— А якщо я турбуюся? — запитую, дивлячись йому прямо в очі.

— Даремно. Я завжди повертаюся, — обличчя серйозне, голос твердий, але не позбавлений тепла.

Зітхаю й дивлюся кудись убік, на галявину. Зараз йому важко щось пояснювати. Як стукати в зачинені двері. Тому я даю собі слово: пізніше, коли всі трохи заспокояться, я повернуся до цієї розмови. Все-таки дві неспокійні ночі дають про себе знати.

— Думаю, тиждень або два, не більше, — каже. Мої очі округлюються до непристойності, і я дивлюся на нього. Добре, що рот ще не відкрила.

— Будинок тобі можна буде залишати тільки за серйозної необхідності. І тоді тебе супроводжуватиме посилена охорона. І я.

— Ти зараз серйозно? — коротко сміюсь, мені це здається кумедним.

— Так, carino, — і від його відповіді мені стає ніяково.

Вперше чоловік так люто хоче мене захистити. Раніше — тільки посилена охорона. Зараз він навіть з дому мене не хоче випускати, хіба що з ним. Він що, боїться, що я з кимось зустрінуся?

Хто ж він? Люблячий чоловік? Тиран? Або той, хто погубить її?

Чи зможуть вони зберегти своє щастя? Чи зможе вистояти їхнє кохання? Чи зрадять вони одне одного до кінця історії?

Читайте завтра, щоб не пропустити нові події та відкриття ще більших таємниць. Завтра. О 6:00 На моїй сторінці. «Тіні втраченого минулого» — не пропустіть.