Привіт, мої хороші! Я до вас зі спойлером — сьогоднішній розділ буде гарячим, як липневий асфальт! Писати еротичну сцену від імені чоловіка — це справжній мозковий фітнес, і скажу чесно, в якийсь момент мені здавалося, що голова просто закипить. Це не просто виклик, а виклик з зірочкою! Сподіваюся, чоловіки мене не засудять… хоча, чесно кажучи, впевнена, що крім мого чоловіка, вони то читати не будуть. А наостанок ловіть шматочок з розділу. 

Підвівся, пішов до шафи. Відкрив дверцята — і одразу помітив ту саму червону коробку. Вона не мала бути тут. Мій подарунок. Їй. А лежав, наче нікому не потрібен.

Взяв її в руки, мовчки глянув — і кинув через плече:

 

— Це що?

 

Суничка ніби зависла на секунду, потім підняла голову, сперлася на лікоть:

 

— Це... твій подарунок. Тобто, мій тепер.

 

— То чому він досі тут, а не в тебе?

 

— Просто... він трохи… відвертий. Якщо мама прибиратиме і знайде, подумає, що я якась збоченка.

 

Я глянув на неї з під лоба.

 

— Я не люблю скромних дівчат. Тож якщо ти тепер зі мною — звикай, — сказав я спокійно. — Стоп. Твоя мама справді прибирає в тебе в кімнаті? Серйозно?

 

Я здивовано підняв брови. Не міг в це повірити.

 

— Моя донька, навпаки, сама прибирає у себе, і я туди навіть носа не суну. А тут... я реально в ахуї.

 

Подивився на неї ще раз.

 

— Що ще мама за тебе робить? Готує? Прасує? Зошити підписує?

 

— Так, це зручно. І в мене більше часу на навчання, на себе. Не бачу в цьому проблеми.

 

— Ну звісно. Жити під батьківською опікою — це завжди зручно. Але я не хочу бути тобі ще однією «зручністю». Я — не бонус до твого дитинства. Я — дорослий чоловік. І мені важливо, щоб поруч була доросла жінка, а не дівчинка, яка ховає коробку в шафу, бо мама може побачити.

А я чекатиму на вас о 18:00 ТУТ і підписуйтесь на в Телеграм Інстаграм Тік ток