Привіт усім, хто ще не знайомий із моєю книгою.

Це історія про Елізабет — дівчину, яка звикла втрачати.
У свої вісімнадцять вона залишилась одна: смерть батька, борги, порожній дім.
Шість років потому — ще одна втрата. І знову прямо перед днем народженням.
Збіг? Карма? Прокляття?

Саме тоді вона зустрічає його — холодного, закритого, мовчазного.
Адріана.
Чоловіка, який з'явився на межі її болю.
Чоловіка, що мовчить гучніше за будь-які слова.

— Не торкайся мене.
— Чому?
— Бо після таких дотиків… я більше не зможу тебе відпустити.



Якщо ви любите психологічну глибину, сильні емоції, романтику з темною атмосферою,
загляньте в історію Елізабет. Вона болить. Вона живе. Вона чекає на вас.  (Тицяйте на картинку)

 ["І нехай жевріє надія"] — вже доступна для читання.