Вітаю, любі!

Сьогодні діє знижка на гарячий роман "Покорена мною".

Це історія Уляни та Кирила.

Емоційно! Гаряче! Відверто!

Уривок.

Шелест важко зітхнув, «Добре, що тепер в мене буде особиста секретарка. Та ще й та, котру так хотів бачити поруч. Але чи вистачить терпіння цієї малої на довго? Хоча це не важливо, бо у неї вибору уже немає». Він не звик церемонитися. Від працівників вимагав стовідсоткової віддачі, хоча щедро платив за їхню роботу. Знав, що з Уляною доведеться стримувати свою вимогливість, принаймні на початках, це точно.

Кирило відчував як тілом снує адреналін. Аби опанувати емоції, увімкнув комп’ютер, «Пора братися за роботу. Бо по обіді назначені дві зустрічі».

Ледь встиг допити каву, як у кабінет без стуку та дозволу, увірвалася Ірма, а за нею вдерлася Ліна.

— Кириле Ярославовичу, пробачте, я...

— Дякую, Ліно. Залиште нас. — Роздратовано наказав Кирило, прикипівши до Ірми, прискіпливим поглядом. Коли вона пішла сьогодні, сподівався, що не побачить її більше ніколи.

Фігуриста білявка зупинилася посеред кабінету. Красиве тіло, ледь прикривала відверта сукня. Кирило знав, що вона одягла її навмисне, адже знала, що він не любив, коли вона ходила в такому одязі, та ще й без нього.

— Ірмо, що трапилося? Чому ти прийшла сюди? — Різко поцікавився, відкинувшись на спинку крісла.

Білявка гордовито підняла підборіддя, та зверхньо дивлячись на чоловіка, заявила.

— Кириле, я п’ять років чекала, що ти покличеш мене заміж, а ти..? — Нервово ковтнула, та не міняючи пози, додала. — У тебе три дні, аби зробити мені пропозицію... — Жінка витримала неоднозначну паузу, а тоді зверхньо заявила. — Де мене шукати, ти знаєш. Я не збираюся більше жити у твоєму будинку, без статусу твоєї дружини.

Шелест зробив великі очі, нахабність цієї панянки бісила та виводила зі себе. Пильно дивився на дівчину кілька хвилин. Від почутого втратив дар спілкування. «Оце закид! Добре, що хоч без зброї прийшла, а, то тоді б іншого виходу не було, як погодитися», іронізував в душі. Такої нахабності та зухвалості від Ірми не чекав. «Це явно перебір, і це точно кінець».

— Все сказала? — Процідив крізь зуби, й роздратовано додав. — Пропозицію тобі, я робити не збираюся, тож більше тебе не затримую... Вихід там! — Вказав рукою на двері...

Книга тут...

Приємних емоцій, та вдалого початку тижня!