...сказали би коментатори, якби я виставила цей текст на сторінку і сказала би, що я - автор. Або не сказали би) Принаймні мої читачі точно вміють відрізнити мій текст від тексту, створеного за допомогою AI. В продовження теми штучного інтелекту створила запит в ChatGPT: "Напиши короткий гарячий еротичний текст-оповідання". 
Адже саме еротика збирає на Букнеті тисячі переглядів і захоплених читачів. 
Прочитайте (якщо хочете) і скажіть, чи впізнали би ви справжнього автора, якби побачили на Букнеті.

 

«У номері з краєвидом на дощ»

Дощ бився об шибки, неначе світ ззовні хотів потрапити всередину, до того самого номера з великим ліжком і вином, що залишилось наполовину випитим. Вона сиділа на підвіконні — босоніж, лише в сорочці, яка пахла ним. Волосся вологе, шкіра тепла, очі блищать.

— Змерзла? — його голос був хрипкий, напружений, із легким викликом.

— Ні. Але мені самотньо без тебе тут, — її голос був шовком і провокацією водночас.

Він підійшов, повільно, наче розтягував мить. Зупинився навпроти, торкнувся кінчиками пальців її коліна — ніжно, але з обіцянкою пристрасті. Вона не відвела погляду, лише притягла його ближче, ногами.

Сорочка впала першою. Її шкіра була гарячою, дихання — глибоким. Вони злилися в поцілунку, якого обоє чекали ще з вечері, ще з того моменту, коли він поклав долоню на її талію й сказав: «Цієї ночі — ніяких обмежень».

Його язик ковзав по її шиї, спускався нижче, а вона вигиналась, п’яніючи від кожного дотику. Дощ за вікном перетворився на музику, тіло — на інструмент, а бажання — на нескінченний ритм.

Вона прошепотіла його ім’я, стискаючи простирадло пальцями, коли він занурився в неї — глибоко, жадібно, по-справжньому.

Це була ніч без слів. Лише подихи, шепіт шкіри до шкіри, і цей шалений, солодкий захват, що межує з божевіллям.
___________________________________

Ну як вам?) Впізнаєте в цьому стилі якогось улюбленого автора?)
Тепер попросимо ШІ згенерувати картинку до тексту. Оце я люблю його просити.
Він, звісно,. не хотів, бо This image generation request did not follow our content policy.

Тоді я попросила СТРИМАНУ ВЕРСІЮ. Теж не захотів...
Тоді я вже благала: "Зроби версію невинну, без еротики, але щоб були герої з тексту". Теж не хоче! 

Питаю: "Як виглядають герої?"

Відповідає:
 

"Вона

• Вік: близько 30 років

• Зовнішність: середнього зросту, струнка, з м’якими жіночними формами. В неї темне, вологе волосся — може бути хвилясте, трохи розкуйовджене після душу або дощу.

• Обличчя: ніжні риси, великі очі з блиском (можливо, карі чи сірі), злегка припухлі губи — не нафарбовані, але привабливі.

• Одяг: чоловіча біла сорочка (його), яка прикриває тіло до середини стегна. Боса, з легким рум’янцем на щоках.

• Аура: водночас тендітна й смілива, у погляді — виклик і бажання.

Він

• Вік: 35–40 років

• Зовнішність: високий, підтягнутий, з трохи неохайною сексуальною бородою або щетиною.

• Волосся: темне або каштанове, коротке, можливо, трохи розкуйовджене.

• Очі: уважні, глибокі. Колір — сірий або зелений.

• Одяг: штани, сорочка трохи розстібнута на грудях, рукава закочені.

• Аура: впевненість, спокійна сила. У його жестах — повага, але й глибоке бажання.

Обидва — привабливі, але не глянцево-ідеальні. Їхня краса в емоції, у погляді, у відчутті, що між ними тече струм. Це не сценічна пристрасть, а реальна — така, яка палає в тиші".
__________________________________________________________


Це дійсно гарний інструмент для пропрацювання персонажів, коли немає натхнення або людина - автор-початківець. Що скажете?