Ну нікуди без соцмереж...

Довго трималась.
Думала — "та навіщо, я ж пишу тут, навіщо ще щось вести?"
Але реальність така: автор без соцмереж — як принцеса без Wi-Fi. Ніби і є, а ніби й не видно))

Тож… та-дам!
Я таки завела сторінку в Instagram! ?

AD_4nXd1wnEfNgumbjaYuYNvhFgeQdlBxAXZJF_p5qmGsCI9BegC7htCiHXQhKBMwHO2O-a30iv7WXEykr_md-HT6Lw8mrtsiLuAERueFw1kCPcp710lM8QbgRHD2jfYIG5dk9qGlDI4cg?key=598ebNOUZi8wmU3r27pGQg
Ще новеньку, ще тепленьку, ще без тисяч підписників, але з любов’ю і планами.Там буде все по-нашому:
✍️ трохи життя автора,
? трохи закулісся книг,
? трохи рефлексій і веселощів,
і, звісно, багато натхнення.

? Підписуйтесь, підтримуйте, пишіть, відгукуйтесь — я буду щиро рада кожному, хто приєднається.

? Моя сторінка тут: https://www.instagram.com/nuby.riter/

А ще скажіть: ви є в Інсті? Додаємось одне до одного? Бо ну правда — нікуди ж без соцмереж!!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віка Лукашук
13.07.2025, 21:02:07

Приєдналася;) Нехай все вдається))) А без соцмережах й справді нікуди)))

Ньюбі Райтер
13.07.2025, 21:04:18

Віка Лукашук, цілком погоджуюся, хоч і не дуже радію від такої реальності)) мабуть, тому що виросла трішки в іншій атмосфері)) і для мене мій двір - був моїм світом)

avatar
Руслан Баркалов
13.07.2025, 20:33:00

+

Ньюбі Райтер
13.07.2025, 20:47:33

Руслан Баркалов, ++!!))

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Я нарешті наважилася розповісти цю історію
Є історії, які довго живуть тільки всередині нас. Ми повертаємося до них у думках, згадуємо, людей, моменти, слова й почуття. І одного дня розуміємо хочеться перетворити все це на щось більше. Так з'явилась
Художества
Художества Знаєте, що найнебезпечніше для письменника? Придумати главу, а наступного дня пережити в реальному житті. Вчора я писала нову главу своєї книги "Хімія після тридцяти" й думала: *а які ж пакості
Знайомство, яке змінило мене
Вітаю! Я вже давно на цій платформі, як звичайний читач. Лише пару років назад наважилася створити історію і опублікувати її. Як би це не було лячно і дико для мене. Надихнув мене один чоловік, якого я зустріла
Донька слідчого тепер моя, — оновлено!
Тихої ночі! Оновлено! ✨✨✨ — Ти з глузду з’їхав?! — її голос зривається на істеричний крик. — Ти хоч розумієш, що мій батько з тобою зробить?! Він тебе з-під землі дістане й розірве! Хмикаю. Зловтішна усмішка
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше