Антологія малюнків з "Вулиці Музичної" #03
Цей «образотворчий» блог містить доволі стисле, але привабливо яскраве заохочення до прочитання «Вулиці Музичної», — динамічної та щемливо емоційної історії, що мусить сподобатись і підліткам, і навіть вибагливим дорослим.
Улюбленою розвагою багатьох дівчаток та хлопчиків, за часів дитинства Даринки Запорізької, перебувало малювання крейдою на асфальті.

/малюнок 2 до розділу #04/
— Спокійніше, діти, — Наталія Миколаївна починає налагоджувати робочу атмосферу і встановлювати тишу, — хочу ближче познайомити з однокласницею. Сідай-но за першу парту, будь ласка, адже якраз маємо вільне місце.
Влаштувавши дитину, вчителька надає коротеньке пояснення щодо неї:
— [...] До речі, вона кругла відмінниця. Звернімо увагу й беремо приклад.
/малюнок 2 до розділу #06/
Другого січня, на початку зимових канікул, обласний центр вкриває незайманий та хрумкий килим, що пахне морозилкою.
— Скільки щастя привалило, — радіє Запорізька, залишаючи своє подвір’я. Наче робить щось вкрай заборонене, сором’язливо втрачає рівновагу. З дівочим писком занурюється у яскраво білясті кучугури, у ще не зіпсовану двірниками красу й надзвичайну свіжість сріблястих, від денного світла, заметів.
/малюнок 3 до розділу #06 + 1 бонус в моєму ТГ-каналі/
Дмитрик вчергове цитує напам’ять улюблений уривок однієї з татусевих, спрямованих за фахом, книжок. Наполегливо переводячи розмову до позитивної площини гумору та веселих жартів, Запорізька вже не стримує дзвінкого реготу:
— Українською, будь ласочка, професоре астрономії.
— Чим зазвичай керуєшся в житті? — «перекладає» хлопець.
— «Виграє́ не той, хто сильніше фізично, а той, хто найглибше кохає». Ось тобі моя таємна формула, Дмитрику. Подобається? А ще мені дуже пощастило, адже маю такого чудового товариша, як ти, відчайдушний герою.
/малюнок до розділу #08/
Дарина старанно пригадує дівочі марення, загинаючи пальці:
— Стати відомою персоною, щоб мешкати аж у Чикаго, ну хоч інколи. Користуватися новітніми парфумами, а вбиратися виключно в наймодніші прикраси. Посеред кольорових вогнів щодня поринати в тривалі оплески. А навкруги нехай захоплено гукають натовпи шанувальників або закоханих у мене багатіїв, із шикарними букетами квітів, — дівчинка задоволено усміхається яскравій фантазії, оскільки та барвисто спалахнула в уяві.
/малюнок 1 до розділу #09/
Далі буде…
◇Антологія малюнків з «Вулиці Музичної» #02◇
✉️ skazochnik01@gmail.com