Завтра о 09:00 — черговий розділ "Семи граней обману", де все стає ще ближчим до кульмінації. Цитата:

…Марі бачила сон.

Вона стояла в сонячному кабінеті — такому самому, як в офісі її батька. На столі лежала відкрита скринька, а поруч — знайомий металевий ключ. Біля вікна стояв сам Франсуа Дюпон, усміхнений, спокійний.

— Марі… Ти вже доросла. Настав час дізнатися правду, — сказав він.

— Тату… але я не хочу цього знати… — прошепотіла вона. — Вони хочуть, щоб я… зрадила тебе.

— Ні, — він зробив крок до неї. — Ти маєш продовжити справу. Сім’я — це перш за все довіра. Ти не боїшся?

— Ні.

— Тоді... віддай їм ключ.

Його обличчя раптом сіпнулося. Очі втратили блиск, вуста викривилися, з-під шкіри наче почало щось ворушитися. Його тіло змінилося — стало худим, мертвотним, очі почервоніли, а пальці видовжились у пазурі.

Марі закричала, відступаючи. Здалеку долинув холодний чоловічий сміх.

І — візуал:

Цікаво почути ваші думки)