Іноді здається, що мрії живуть десь високо — між зірками, між думками, які лоскочуть серце. Але насправді вони зовсім поруч. Вони ховаються в нашому щоденному натхненні: у запаху ранкової кави ☕, у звуках дощу за вікном , у погляді випадкової людини, яка проходить повз.

Я почала писати не тому, що все знала. Я писала, бо не могла не писати. Кожне слово ставало кроком до себе справжньої. Письменництво — це моя форма дихання, спосіб залишити щось більше, ніж просто історії.

Не треба чекати ідеального моменту, щоб почати творити. Він уже тут. Просто дозволь собі мріяти ✨

А які ваші мрії зараз живуть у серці?