А ну, признавайтеся!.. Згідно досліджень, 20% людей чують внутрішній голос саме як голос в голові. А решта - сприймають, як евфемізм. Давайте перевіримо, як з цим у письменників) Може, він вам ще й писати допомагає?!
Читала, здається у Джо Диспензи, що в нас насправді є різні голоси: свідомість, розум і аналітика мозку, який приймає миттєві рішення і підкидає їх то одному, то іншому, а сам типу сірий кардинал. Якось так, якщо правильно пам'ятаю (треба освіжити знання)))
Анжеліка Вереск, Звісно таке страшно напевне пережити. То може і в мого чоловіка після інсульту свої "кіна" вмикаються... Мене інколи прориває зависати у власній драмі, потім важко повертатися до реальності :))
Дієз Алго, Я зрозуміла про що мова. Власний ВД я чую майже власним голосом(якщо чесно ніколи не звертала уваги на це) а голоси персонажів як в книжках так і у власній уяві звісно що різні. А ще я інколи вмію думати не в голові, а наче з грудей. В свій час "страждала хвігньою" в різних практиках.
Дуже неочікувано, але приємно бачити такі цифри: Ми з Ліліаном щиро вдячні всім прекрасним читачам ❣️❣️❣️ А пригоди тим часом у нього продовжуються: — Ліліане, — Стефан привернув мою увагу, вириваючи
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією ділюся візуалами) Блейк мовчала. Кейн було аж дивно, часом ветеранку було неможливо перекричати чи змусити замовкнути. Зараз же з неї неначе спала маска і перед
“— Отже, сьогодні ми поговоримо про служіння вашим майбутнім господарям. Усі хуачжі дотримуються правил і волі свого господаря. Ви ідеальні. Ви покірні. І ви слухняні. — Вона проходила між рядами учнів і повчально
Це був мій особистий виклик: написати сцену, де діалоги — як гра в карти, а тиша в салоні машини звучить більше за слова. Ми звикли думати, що у стосунках головне — це почуття. Але будьмо відвертими: найгостріші відчуття
Як не дивно - тема бездушного штучного інтелекту одразу "підтягує" протилежне поняття - поняття "душі". Атеісти, безбожники, адепти паралельних реальностей стикаються з тим, що пояснити різницю між машиною і людиною
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ думала всі чують голос … В мене вони діалоги ведуть одне з одним ??
А як без нього?
Навіть уявити не можу тишу в голові
Христина Вілем, Ну так, палат біля Наполеона на всіх не вистачить ;)
Ахахахах...
У мене їх три)
Чарівна Мрія, коли сваряться то ще той треш))
Читала, здається у Джо Диспензи, що в нас насправді є різні голоси: свідомість, розум і аналітика мозку, який приймає миттєві рішення і підкидає їх то одному, то іншому, а сам типу сірий кардинал. Якось так, якщо правильно пам'ятаю (треба освіжити знання)))
Так, це саме голос — в прямому сенсі. Голос, який може змінюватися залежно від того, який персонаж говорить.
Чую, але це мій голос і всі думки йдуть, як мої думки, а не Георгія Чучабідзе :D
Я чую саме голос))
Анжеліка Вереск, Звісно таке страшно напевне пережити. То може і в мого чоловіка після інсульту свої "кіна" вмикаються... Мене інколи прориває зависати у власній драмі, потім важко повертатися до реальності :))
Так, мій ВД в основному чую голосом в умі. Я навіть голоси персонажів при читанні чую, а іноді й цілий фільм в голові дивлюся, а частіше власні :))
Дієз Алго, Я зрозуміла про що мова. Власний ВД я чую майже власним голосом(якщо чесно ніколи не звертала уваги на це) а голоси персонажів як в книжках так і у власній уяві звісно що різні. А ще я інколи вмію думати не в голові, а наче з грудей. В свій час "страждала хвігньою" в різних практиках.
Ніколи не думав про таке... Скоріше — ні))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати