Чи зустрінемось ми знову?

Привіт!)

"Напівкровка - Король Тіней" набуває своєї кульмінації. Люди, події та міста набули свого місця і вже зараз відправляються у свою подорож. 

Рейтан сидів на ліжку, та тримав в руках свій меч. У блискучому лезі він бачив своє відображення. Речі були зібрані, а Еллі звіром ходила по кімнаті докладаючи те, що вважала важливим в бою та поході.

– Люба, я тебе прохаю годі бігати, нічого вже неможливо змінити чи виправити. – М’яко, майже пошепки мовив він. Серце було не на місці, йому не хотілось нікуди їхати. Було тільки одне бажання – брати сім’ю в оберемок та тікати куди тільки очі бачать, але так було не можна. Це було не гідно його звання…

- Як я можу зупинитись! – Гримнула вона швидким кроком наближаючись до нього. – Мій коханий чоловік йде на війну і я не маю жодної гадки, чи повернешся ти живим! Я не витримаю ще раз втратити тебе! Ти це розумієш!? – Еллі у розпачі стукала його по плечах та спині, а він тільки обійняв її притискаючи ближче.

– Я все це розумію, але нічого подіяти не можу! – Він поклав голову на її грудях, схилившись. Довге сріблясте волосся розсипалось відгороджуючи його від усього навколишнього світу.

Зустрінуться вони знов, чи доля знову розділить їх кордонами буття? Можна тільки гадати, побачимо на подальших сторінках...

Посилання на першу книгу --->>> "Напівкровка"

Посилання на другу книгу---->>> " Напівкровка - Король Тіней"

Гарного прочитання та спокійної ночи!)