• Час на анонси та спогади

Доброго дня, волошики :з

Я довго думала, як би мені вас називати. Бо “читачі” — це дуже формально. А ви ж — уже ближчі.

Волошики — тому що це ніжні, вперті квіти. Такі, як Аверія. І, гадаю, як більшість із нас.

Чи можу я так вас називати?

 

• «Невільниця» завершилася подарунком і словами про вибір. Очима, які Аверія бачила, наче міраж.

Але її шлях ще не завершено.

 

Що чекає попереду?

Дорога, на якій вона вчиться брати все у свої руки. Саме це змушує її прийняти пропозицію Ларсена.

Але вона ще не знає, якою ціною обійдеться цей вибір.

 

• Залишилося зовсім трішки...

⟡ З 12.07 — почнеться продовження. “Наречена” виходитиме кілька разів на тиждень. 

Вона буде вибирати. Вона змінюватиметься. Вона — ще не королева. Але вже й не рабиня.

 

А знаєте… У мене є питання.

Що чекаєте ви? Чого б хотіли побачити?

Може, ви хочете стати частиною божественного пантеону — і підкинути їй кілька перешкод?

Або навпаки — дати їй трохи тепла й відпочинку?

 

Мені справді цікаво. Напишіть.

 

А ще — просто будьте поруч.

 

Я буду дуже рада бачити кожного з вас на сторінках моїх історій.

 

З великою вдячністю,

Ваша Волошка :з

 

Посилання на книгу - «Невільниця»

Посилання на інстаграм - Вікторія Волошина

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Чи хтось здогадувався, що історія піде саме так?
Не очікувала, що мій попередній блог про підтримку викличе такий ажіотаж. Було неймовірно приємно читати ваші історії: хтось справді мав поруч людей, які вірили й надихали, а хтось, навпаки, залишався сам на сам зі своїми
Перша передплата (+оновлення у подяку ❤️)
Я не можу підібрати слів наскільки я вдячна всім читачкам «Порталу у Гріх»! Щиро дякую за інтерес, актив, відгук і підтримку. ❤️❤️❤️ «Портал у Гріх» тепер надійшов у передплату. Тільки завдяки Вам. Ще кілька
нова книга.
я сьогодні опублікувала книгу " Пригоди Супер-Вовка 2". це друга частина книги " Пригоди Супер-Вовка". там книга починається з того як Вовк-Негатив задумав зачарувати усе місто ( Київ), щоб збирати темну енергію.
Яка вона — ваша Муза?
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше