Відгуки: ранять, надихають, формують. І все одно..
Після кожної глави — мовчання. Або буря.
Після кожної публікації — очікування. Хочеться реакції. Не лайка — хоча б погляду, натяку, емоції.
Ми кажемо, що пишемо для себе.
Але коли слова пішли у світ — ми вже не самі. Ми оголені. Ми вразливі.
Позитивні відгуки надихають.
Іноді одна репліка здатна витягнути з глибокої внутрішньої тріщини:
«Це цікаво, буду читати далі»,
«Я не могла відірватися»,
«Я була шокована цим поворотом».
Ми перечитуємо ці фрази мов молитви. Бо вони — доказ, що не дарма. Що хтось побачив, відчув, прожив з нами.
Але є й інше.
Негативні відгуки.
Ріжуть. Навіть якщо сказані мʼяко. Навіть якщо в них є рація.
Ми їх перечитуємо багато разів.
Не для того, щоб зрозуміти — а щоб покарати себе.
Ми сумніваємось. Гортаємо текст назад. Питаємо:
«Може, справді недописала? Може, перегнула? Може, не мала права?..»
І все одно — пишемо далі.
Бо критика — це не лише біль. Це дзеркало.
Часом — викривлене.
Часом — гранично чесне.
Але завжди — знак, що ти не байдужа. Що історія зачепила.
Я вчуся не боятись відгуків. Вчуся не ховатися від «не моє». Бо я теж не читаю все.
Я теж маю смаки. І маю право мати свій голос.
Моя історія — це не компроміс. Це вибір. І він не для всіх.
Та якщо хоча б один читач згадає героїв після фіналу — я не дарма мовчала ночами над клавіатурою.
А ти що відчуваєш, коли читаєш відгуки на свою улюблену книгу?
Або коли залишаєш їх?
Ти хочеш підтримати? Чи чесно сказати — «не моє»?
Розкажи. Бо автори — теж люди. І ми слухаємо.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк гарно ви написали. Дякую за чудовий і теплий блог. Завжди пам'ятайте — ви маєте право!
Сергіель Краель, Дякую)
Особисто мене критика, як не дивно, розчаровує, хоча я розумію, що зважений аналіз компетентного читача може допомогти покращити рукопис. Важливо вміти правильно її подавати, щоб не демотивувати автора, особливо, якщо він початківець. Тому, коли я хочу зробити певні зауваження стосовно якогось тексту, проте не знаю, як правильно сформулювати думки, або не впевнена, що це взагалі потрібно автору і принесе якусь користь - тримаю свою критику при собі
Ліна Діксон, Чудова думка я вас підтримаю в цьому адже можна трохи натякнути або запропонувати щось додати в лояльній формі мені тут чогось не вистачило хотілось трошки більше опису чи діалогу можна доповнити залюбки порину в оновлену версію вашого твору.
Дуже влучно сказано. Наче і пишеш собі у задоволення, але як приємно, коли іншим теж відгукується щось в середині. Завжди хочеться, щоб залишався слід від твоєї історії у когось в середині))) Але я сама ніколи не пишу нічого негативного. Лише якщо сюжет дійсно "зайшов", сподобалися герої і т.п. Нічого негативного писати не хочеться, бо автор старався у будь-якому випадку і для нього, його книга - найцінніша і найкраща. У всіх різні смаки. А зайвий раз писати, щось автору з приводу твору - то є трохи недоречним.
Марина Мелтон, Так підтримую вас але іноді критика є влучною якщо її подати в форматі пропозиції.Наприклад ось в цьому розділі мене не вистачало більше деталей, чи описів можливо можна покращіти, залюбки перечитаю оновлену веррсію. тобто і крити але і не образливо.
Ми сприймаємо критику книги як критику себе. Хоча розумом знаємо, що, можливо, і справді книга невдала, та це ще нічого про тебе саму не каже. От коли навчимось відчувати, що критика твого персонажа/стилю/сюжету не є плювком в тебе особисто, тоді настане душевний спокій)))
Але це ще не про нас, новачків з нашими нєтлєнками, які цінуємо більше за самих себе)))
Олеся Тиха, О є таке. Однозначно нада вчитись це робити, тимпаче пишу я не про просто звичайних людей а поранених тому як сказати не всі їх розуміють.
Для мене, як для початківця, важливий будь-який коментар. Звісно, хочеться чути лише хороші відгуки, але й у негативних є своя користь — вони загартовують, змушують вчитися, удосконалюватися, бачити свої недоліки. Та найбільше я ціную об’єктивні коментарі. Особливо дорогі поради від досвідчених авторів — вони справді безцінні.
Головне, читаючи різні відгуки, не опустити руки й не кинути все, хоча таке бажання іноді виникає. У мені живе безліч історій, і якщо бодай одна з них знайде свого читача, я буду щаслива стати для нього частинкою чогось важливого.
Elaren Vash, Так цілком з вами згодна)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати