Спостереження за нею

Там, де заходить сонце,
Посідає великі стежини — сині, золоті і зелені.
А біля них ходить дівчина блуклива,
Не зважаючи на всю природну красу, що є біля неї.
Їде стежкою, по пояс красива торбинка,
Уся в квітах: ромашка, соняшник і гарна троянда.
Йде невеликими слідами, просто на мене.
— Що зробити? — думаю я. — Чи звернутися, чи пробігти?
Обернувся я, а вже нікого немає.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
09.07.2025, 22:17:56

Гарна картина...

Інші блоги
Чому нас тягне до «не тих»?
Ви теж це помічали? Він — червоний прапор. Вона — ходяча катастрофа. І ми… читаємо це до 3 ночі. Чому так? Бо «правильне кохання» — спокійне. Але «неправильне» — змушує відчувати. Страх. Напругу.
Може спрацювати. А чому ні?
Знаєте гру в "Бункер", де гравці намагаються вижити після апокаліпсису, переконуючи інших у своїй корисності? Так ось. Ярі з картами пощастило. Але вона про це не знає, тому під час зустрічі з упорядником
Гірка правда чи солодкий жарт?
Нарешті додала 10-ту главу "Мій (Не)Реальний Біас".Вона вийшла емоційною і важливою для сюжету. У цій частині героїня намагається розплутати вузол брехні, який затягнувся навколон неї. Розмова з Техьоном: Чи можна
То що ж задумав Анрі?
Судячи із зухвалого виразу обличчя, цьому гаду все, що відбувається, приносило певне задоволення. — Говори, що хотів. У мене закралися нехороші підозри. Невже цей нахабний черв’як претендуватиме на дитину? —
Ромашка знову в справі!
Вітаю, любі! Знаєте, я так люблю читати ваші відгуки по книгам, а коментарі на кшталт: «а коли продовження?» просто тішать)))) Поки я активно працювала (читати як працюю) над іншими книгами вже дуже улюблені вами
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше