"Велесова ніч" рецензія

Рецензія на роман Теї Калиновської «Велесова ніч» в рамках марафону Тетяни Гищак.

 Перша книга з серії авторки – сучасний роман з елементами слеш. Тут авторка сміливо зіштовхує різні світи – християнство і язичництво, приземлений реалізм і магічні практики, мирне життя і страшні реалії війни, геїв і натуралів.

   Коли починала читати, нічого особливого не чекала. Слеш не зовсім мій жанр, але було цікаво саме через психологічний аспект. Якщо ви очікуєте рожеву і пухнасту історію кохання між двома чоловіками, то йдіть далі. «Велесова ніч» – це не просто слеш. Це роман про зламаних, але живих чоловіків, які шукають не кохання, а сенс –  і знаходять у стосунках шанс на цілісність.

   Авторка своєю відвертістю просто б’є по оголених нервах. Вона піднімає важливі і болючі теми. Тут і самосприйняття, усвідомлення і пошуки себе, адаптація до життя після пережитого пекла війни, боротьба з власними внутрішніми демонами і упередженими забобонами суспільства.

    Герої – Марко і Влас, – два різних всесвіти, які не просто доповнюють однин одного, а збалансовують.  Раціоналіст і атеїст Влас – колишній військовий,  скалічений війною, і емоційно нестабільний, зранений жорстокістю суспільства практикуючий відьмак Марк, волею долі чи якихось вищих сил, у які щиро вірить хлопець, зустрілися на фоні мальовничої природи.

   Мені сподобалася повнота образів. Вразила розсудливість і мудрість Власа, його непохитність і принциповість. Це не триллер і не фентезі, хоча присутність магії відчувається. Це любовний роман, у центрі якого психологічні переживання. Авторка майстерно поєднує чуттєвість та філософську глибину, не боїться бути максимально відвертою і торкатися болючих тем.

   Відсутність драматичного екшну може розчарувати поціновувачів динамічних сюжетів. Та весь екшн уже відбувся в минулому героїв. Їхнє сьогодення – це спроби залікувати рани і знайти щастя. Ця історія для тих, хто любить глибоку романтику, ненав’язливу магію і зрілих, повноцінних героїв. Ну і поколупатися в собі в процесі читанняJ

    Особисто для мене цей твір став відкриттям і доволі приємною несподіванкою.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
09.07.2025, 17:11:16

Дякую за цікаву рецензію

Єва Лі
09.07.2025, 17:59:11

Лана Рей, ❤️❤️❤️

avatar
Тея Калиновська
09.07.2025, 15:05:33

Дуже дякую Вам за таку глибоку і змістовну рецензію❤️

Єва Лі
09.07.2025, 15:10:26

Тея Калиновська, Вам дякую за історію, що чіпляє❤️

avatar
Ромул Шерідан
09.07.2025, 14:34:29

Заінтригували! Гарна рецензія)

Єва Лі
09.07.2025, 14:36:26

Romul Sheridan, Дякую. Твір справді не для всіх, але однозначно вартий уваги.

Інші блоги
Герої, що заслуговують на Оскар: частина 2
Друзі, перша частина моїх номінацій, схоже, сподобалась, тому я вирішив продовжити. ✨♥️✨ Представляю вам другу п'ятірку персонажів, які зачепили мене своєю харизмою, силою духу чи неймовірним почуттям гумору. Номінація:
Зустрічайте!!!
Зустрічайте продовження книги "Фейкове побачення" - " Аура під ударом" де головні герої подруга Лізи - Настя Левицька, та друг Марка - Денис (Ден) Ковальчук.
Новинка і Перші поцілунки!
Вітаю, мої любі читачі!) Сьогодні в рамках флушмобу #перші_поцілунки я почала публікацію емоційної та пристрасної історії, яку вже давно хотіла вам показати. Вона написана багато років тому, але зараз мушу привести її
Іду на конкурс
Я вирішила спробувати себе у конкурсі й подала «Бурштинову каблучку » на Дарк Роман Внесла кілька правок, щоб твір відповідав вимогам, і буду дуже вдячна за підтримку — читайте й коментуйте. Як бонус я виклала
Чи можна писати про те, чого ніколи не пережив?
Хай. Коротка відповідь: можна. Але небезпечно. Довга відповідь: небезпечно — не означає «не треба». Це означає «пиши з головою, а не з понтів». Бо якщо автор може писати тільки про те, що пережив особисто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше