Сьогодні, в рамках МАРАФОНУ Тетяни Гищак пишу відгук на твір Надії Філіпської ТАЄМНИЦЯ ПЛЯМИСТОЇ КІШКИ.

Перед нами фентезі невеликого об’єму про перевертнів. Тема цілком актуальна, читачі перевертнів люблять. Починається книга доволі незвичайно, не з прологу чи зав’язки, а відразу з першого кульмінаційного моменту. Головні герої книги - Тереза, молода дівчина-маргай (хто не в курсі, це маленький леопард схожий на домашню кішку), Крістоф Кемпбелл - перевертень-вовк, високопосадовець, прокурор, і його споконвічний ворог - Ларс Кенвуд, злочинець, який цілеспрямовано знищує перевертнів. 

Вперше з героями ми зустрічаємося в напружений момент - правоохоронці, очолювані Крістофом приходять в дім Ларса і визволяють з полону маленького леопарда. 

Зав’язка в творі подається скупо, уривчасто, кількома реченнями протягом усього твору. До приходу правоохоронців, доволі довгий час,  Кенвуд  утримує  Терезу в полоні, начепивши на неї магічний нашийник, що позбавляє змоги перевтілюватися. Він знущається з неї, тримає в клітці і демонструє своїм друзям як рідкісну тварину. А перед тим знищив усю її родину і ще багато-багато перевертнів. Крістоф забирає врятовану “кішку” до себе,  не знаючи, що перед ним леопард, та ще й перевертень, доглядає, турбується і навіть бере спати до себе у ліжко.

Світ, описаний в романі, спирається здебільшого не на авторські описи, а на загально відомі закони жанру. Багато чого залишається “за кадром”. Наприклад, автор не повідомляє нам перевертень Ларс, чи людина. Причини його ненависті до перевертнів також не розкриваються. 

Втім є у творі і моменти, які мене неабияк потішили. 

Образи головних героїв виглядають достатньо яскраво і викликають у читача безперечну симпатію. 

Усі дії  та явища логічно пояснюються.  

Особливо мені сподобався момент, який можна вважати авторською знахідкою. Ніде раніше я не читала, що перевертні, через етичні принципи, не їдять в тваринній подобі. Надія Філіпська наділила свою героїню подібною якістю. Ще й логічно пояснила нею повне магічне виснаження Терези і неможливість перевтілитися після зняття магічного нашийника. 

Мова твору - хороша українська з поодинокими вкрапленнями росіянізмів. Я виписала ті, що кинулися в очі і  перевірила їх по словнику. Це звичайний робочий момент в допомогу автору. Якщо Надія захоче, вона їх виправить. 

• Змирилася зі своєю участю - долею. Участь можна взяти у чомусь, наприклад в марафоні.
• Одітий незнайомець був - одягнений незнайомець був.
• Оціпеніння - заціпеніння.
• Схватили - схопили.
• Де це видано - де це бачено. Видані  десь, або не видані можуть бути романи.
• І наостанок тавтологія - відчуття відчувала.

Твір сподобається любителям перевертнів. 

Хочу подякувати Надії за нові знання. До цієї книги я уявлення не мала, що в природі існують леопарди маргай.

Фото взято з Вікіпедії.