Новий розділ Мідний серпанок опівночі)

Сьогодні неймовірно спекотний день. Ледь дочекалася кінця робочого дня, а тепер чекаю ночі. Коли планувала писати цю книгу думала: "ой, як буде класно: у мене літо й у книжці спекотно. Буду описувати власні враження". Я беру свої слова назад. Хочу назад дощ та прохолоду. Я не хочу більше тропіків))) 

— Та ну тебе. — махнула рукою, стрельнувши в нього очима, а потім знов повернулась до водоспаду.

Я навіть спиною відчувала, що він усміхався. Коли Ріава став поряд, скосила на нього очі, намагаючись стримати дурну посмішку, що вже розтягувала губи. Хлопець підняв руку і на долоню відразу сіли декілька синіх метеликів із жовтими цятками. Тепер вже стриматися було важче. 

— Боги, які ж вони гарнюні. — ледь не пропищала я.

Хлопець легко повів рукою й метелики злетіли у повітря.

А також опівночі вийде новий розділ до Печать часу