Вчора я отримала пречудовий коментар. Читачу не вистачило інформації. Зазвичай у моїх книгах є місце для рефлексії. Але якщо це було дуже неочевидно? 
 

І я написала, що картину можна домалювати самостійно. Це правда.

Ще правда в тому, що я не можу пояснити в двох словах, чому тут не було сенсу розкривати цю інформацію.

Тепер хочу показати авторське бачення.

Дональд

Це спорадична рослина. Десь впала спора. Десь проросла. Десь набула свідомості. Він не знає своїх коренів.

Дональд уособлення сьогодення. У нього немає минулого. Немає і майбутнього. У нього немає фону — він біла сліпа пляма, що відбиває світло сім'ї Маннів.

У Дональда немає часу. Він хворіє, тому говорить правду.

Він не цінний? Не важливий? Не розкритий? Зовсім ні.

Просто має тільки дорогоцінне зараз. І боїться втратити цей момент.

Читати книгу «Ю-критерій Манна-Уїтні»

Щиро,
ваша улюблена письменниця Olha Alder ❤️