Ох, послухала автора Євгенія Шульженка та й також приєдналась до челенджу. (Євгеній з вас тепер коментар! Ну і можливо підписка, якщо не шкода ✨)
Так от я навчаюся, а не працюю. Але хочеться трохи розказати про те де я живу. (Без даних самого місця звісно). Ну...що ж тут сказати я з села. Все кінець. Думаю на цій ноті можна закінчити але я тільки почала. Їто жив в селі то зрозуміє мене. Город, сапа і сонце, яке нікого літом не жаліє. А ще пригоди на п'яту точку. Як от зламати ногу на різному місці, коли з одної сторони корова, а з іншої машина. Як кидати комиші і вони роблять БУМ! (не знаю чи правильно сказала). Одним словом село хороша штука, якщо не грядки і слова від батьків «цього літа посадимо менше картоплі», а виходить лише більше. Цікаво було б дізнатися де жили або живете ви? Село чи місто?❤️✨
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХоча сказати що в мене також дуже багато пригод було, якось без нічого дозволу старших поїхала в інше село на велесопеді (майже 20 км тільки туди) а потім тато пише щоб я прийшла додому і пішла на горот, а потім вже гуляти, але так як в мене не було зв'язку я це не побачила, і вже коли мама до мене подзвонила через 2-3 години то я тільки побачила, мені сказала вже їхати додому, а я попросилася ще на годину, і їхала з всієї складності (рахуючи що там багато горбків, і що їхати потрібно було приблизно півтори години, але запізнилася я всього на 20 хвилин, але мама це не дізналася бо була на роботі). Ще хоча сказати що я на свою очі бачила як Ви ломали ногу, бо заговорилися зі мною(, звісно печально, але вже нічого не виправити
Анна Марковська, Та нічого)) зате на велосипеді покаталися)) і ще я вже ледь не плакала бо додому тоді хотіла))
Я так радий, що ви отримали стільки коментарів, приємних слів!!! Челендж спрацював, подарувавши трохи тепла й посмішок!!! Будемо підіймати кіпіш і надалі))))
Євгеній Шульженко, Ага тільки фантазія так і пре окрім моєї фантазії до книги. Але то справа часу))
Приємно дізнатися більше про колег
Олесь Король, Це точно! А то здається, що всі там з міста. Проте ні з села також є люди)
Це зараз сільське життя нудне, а в наші часи то був зовсім інший рівень життя :)) Сучасні дорослі сільські люди, то випадково виживші діти :)) Ех, зараз своє дитинство згадала, як ми коней в колгоспі тирили по кататися. Без сідла, саморобна вузда зі стириними з плотні трензелями і звичайна мотузка замість вудил, і головне щоб кінь був не кістлявим :)) Як в черешньовий сад ходили товпами, аби тіко сторож на нас не натрапив, чи навпаки... Як корови пасли, мов той Шевченко, і теж від нудьги деякі з коров були гончими, а іноді і під сідлом, тож "корова під сідлом" для мене грає зовсім іншими барвами :))
Як м'яча ганяли в того квадрата щовечора на дорозі, або діскач влаштовували, поки батьки працювали, сусіди вішалися :)) або турніри в "мортолкомбат" або на тачках на 16-бітці. Кініскопи садили сєгами, в мати вживалася горем, бо "рабиню Ізауру" та "Едеру" дивитися по сусідах бігати :)) Кавуни з городів крали, а вони ще зелені, але ж і смачні, бо тікали городами та бур'янами :))
Олесь Король, Отакі ми сільські виживайлики :))
Я теж живу в селі, але мені хочеться поїхати і жити в місті. Ногу не ламала і в принципі, пригод на п'яту точку не шукаю)))
Полiна Крисак, ❤️❤️❤️
Торі, 51 коментар)))) мощно зайшло)))
Євгеній Шульженко, Оце точно)))
Привіт) жила і в селі, і в місті. Всюди є свої плюси і мінуси, тому для мене ідеальний варіант - приватний будинок в межах міста (щоб без городу і з усіма міськими зручностями). Тільки є нюанс: щоб заробити на таке житло треба не романчики на Букнеті писати ахаха
Але це вже зовсім інша історія))))
Торі Елін, Доречі, я як дурна Селючка ще тримала своїх корів, та ще купу різної живності, але життя прирекло то все пустити на мнясо. Проживши трохи на легкі, я зрозуміла, що краще працювати на будівництві, заляпаний по самісінькі вуха шпаклівкою та фасадним клеєм, аніж смердіти сараєм, та гнути спину на городі. В мене всього дві сотки і мені цього вистачало і на попоїсти і на закатку. Жити можна і в селі не тримаючи ото все "добро". Просто людям важко розлучитися та відійти від звичного шаблонного сільського життя.
Так, картопля все була болючим пиатнням. Але ж все одно класно в селі. Як не крути. Свіже повітря, природа... той же город. Вийдеш і заспокоюєш нерви, приходять якісь думки мудріші. Тут всі про всіх все знають. Навіть цікаво іноді щось нове дізнатися і про себе. Плітки, звісно не богоугодне діло. Але то кожного справа.
А в місті ти постійно себе відчуваєш ніким, гвинтиком якоїсь машини. Ким би ти там не н працював ти все одно будеш лише мурахою. І це пригнічує людину.
Руслан Баркалов, Згодна. Якось як то спокійніше в селі можливою. Але от я вже за сім років у одному і тому самому селі досі не можу згадати як кого звати і хто де живе)
Цікавий допис! Дуже атмосферно описано життя в селі, особливо про 'місто, сапа і сонце' – це правда життя! ? І про 'БУМ' теж посміхнуло. Мені особисто ближче місто, але Ваші розповіді надихають і нагадують про красу сільського життя. Дякую за такий щирий текст!
Ася Рей, І дякую, що переглянули)) В коментарях ще більше цікавого від інших людей)))
Охох))) і я в селі❤️❤️❤️☺️
Сергій Брандт, Я справді вважаю що продати будинок у місті і купити в селі було класної ідеєю))) звісно, є й мінуси, але плюси переважають))
Живу в місті, але мрію вирватися до села. Дістало життя на поверсі, захмарні ціни й важке повітря.
Сергій Брандт, Класно. Але треба знати, що також буде город. Звісно класно, що все своє але, як там треба наробитися.
Я теж з села. Не навиділа його.Разом з городом і сапою....)) Рада, що нарешті вибралася. зараз живу у місті. Не в мегаполісі, а затишному спальному районі з будиночками та присадибною ділянкою.... що засіяна газонною травою, а поруч будинку вазони зі штучними квітами та рослинами))) ось так допекло мене те село!!!)))
Марина Мелтон, Ті хто живуть в селі - хочуть в місто. Хто в місті - хочуть в село. Хоча моя дружина міська, в село каже ні ногою))))
І я з села,не люблю його(
Даніка Рейвен, У мене також є така думка. Лише коли треба, щось по господарству робити(
Торі, донька Тора, і улюблениця Фреї (я вже відірвусь по темі вікінгів)… як це не підписатись??? Я вже в шанувальниках!!!
Дякую дякую дякую!!! Неймовірно приємно дізнатись про письменницю (ну не люблю я слово «автор») з її слів!!!!
Бажаю вам купу шанувальників і неймовірну криницю натхнення. Глибоку та потужну!!! І щоб вода там ніколи не закінчувалась!!!
Євгеній Шульженко, Постараюся, а то знову піде воду в басейні фарбувати бо то не синя вода)). Надобраніч!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати