"Чесність постом. Я трохи зупинилась..."
Останнім часом я відчуваю, що моя історія ніби зникає у тиші. Рідкісні перегляди, відсутність відгуків... і десь у глибині душі починає прокидатись думка: "Може, вона нікому не потрібна?"
Я пишу від серця. Віддаю туди себе — у кожну сцену, кожну репліку. Але зараз я зупинилась. Просто тому, що стало страшно: "А раптом дарма? А раптом ніхто не чекає наступної глави?"
Якщо ви читаєте "Шлях до трону", якщо вам важлива ця історія — дайте мені знати. Навіть реакція чи коментар можуть повернути віру.
Я не здаюсь. Просто чекаю знак, що
не сама.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБудь ласка, не зупиняйтеся! Ваша історія "Шлях до трону" дуже потрібна і важлива! Кожне слово, кожна сцена, яку ви створюєте, пронизані душею, і це відчувається.
Не дозволяйте сумнівам перемогти. Відсутність коментарів не означає відсутність читачів чи байдужість. Часто люди просто читають із захопленням і не завжди знаходять час залишити відгук, але це не применшує цінності вашої праці.
Особисто я дуже чекаю на продовження і мені дійсно цікаво, що буде далі! Ваша віра в історію передається і нам, читачам. Це справжній талант.
Будь ласка, продовжуйте писати! Ми тут, ми читаємо і ми цінуємо те, що ви робите. Не сумнівайтеся у собі і своєму творінні!
Ася Рей, Обов'язково завітаю на вашу сторінку))
Книгу не можна зупиняти. Кожна історія повинна бути дописана. Можна її перекласти із одного місця в інше. Можна змінити обкладинку чи взагалі прибрати анотацію, але ніколи не обривайте на середині. Це найгірше, що можна зробити зі своїм твором.
Ірина Скрипник, Так тут ви абсолютно праві)))
У вас на 4 глави 49 переглядів отже вас читає 25 чоловік. Зазвичай починають читати трохи пізніше коли збираються розділи. В мене взагалі постійно читає 15 - 20 чоловік. Для мене це вже норма. Можете глянути на мою сторінку.
Міла Грей, Але до речі хто мене прочитав той не жалкує. І це мені так лестить. Коли мені в особисті і в коментарях пишуть що це було вау. Очікували одне і раптом таке. Ну трішки похвалю себе. А на просторах інтернету я взагалі маю досить не погану репутацію.
Я Вас прошу, не здавайтесь! Зараз період поїздок і відпусток, у людей дещо інші пріоритети. Пишіть, не втрачайте активності на платформі, линьте звідусіль: пишіть блоги, беріть участь у марафонах і взаємних читаннях, нехай про Вас якомога більше чують!
Не так просто просувати свої книги, я розумію Вас, особливо, коли основна читацька аудиторія це не той жанр, у якому пишеш. Не здавайтесь, творіть і радуйте нас, аудиторія підтягнеться, але для цього Вам треба бути активною, сильною і не думати про невдачі, прагніть вперед, не спиняючись. Обіймаю Вас❤️
Кайла Броді-Тернер, Дякую за пораду та підтримку,я це дуже ціную)
Не думайте про таке! Я прочитав Вашу історію й чекаю на продовження. Може я не надто коментую, але, коли завешршите книгу, можу написати розлогу реценізю. Можете глянути у мене на сторвнці збірку рецезій. Здаватися не можна. Усьому свій час. Знаєте, слава й визнання — такий фрукт, що йому треба дозрівання. У Вас — усе буде! Запевняю Вас!))
Romul Sheridan, Мені дуже приємно,що хтось чекає на продовження моєї книги,в яку я відаю свою душу та емоції❤️.
Велике дякую за підтримку)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати