Не ворушись.- каже Тимур, дивлячись на мене дивно.
-Що там?- питаю стривожено.
-Павук в тебе на голові.- каже він.
-Зніми, негайно! Я дуже їх боюся.- кажу я тихо.
Він знімає з мене цього мохнатого монстра, а я все ще трушуся від страху.
-Гей, ти чого? Вже все добре.- каже він і обнімає мене.
Я вдихаю його парфум і трохи заспокоююсь.
-Ти як? Все добре?- питає хлопець.
-Так, вже все добре.- кажу я і неохоче звільняюся від обіймів.
-Тепер мені стало холодно без твоїх обіймів.- каже він несподівано, а я дивлюся в його очі.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКласно! Я підписаний на Вас. Але було б добре, якби Ви додавали активне посилання на твір у блог;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати