Не ворушись.- каже Тимур, дивлячись на мене дивно.

-Що там?- питаю стривожено.

-Павук в тебе на голові.- каже він.

-Зніми, негайно! Я дуже їх боюся.- кажу я  тихо.

Він знімає з мене цього мохнатого монстра, а я все ще трушуся від страху.

-Гей, ти чого? Вже все добре.- каже він і обнімає мене.

Я вдихаю його парфум і трохи заспокоююсь.

-Ти як? Все добре?- питає  хлопець.

-Так, вже все добре.- кажу я і неохоче звільняюся від обіймів.

-Тепер мені стало холодно без твоїх обіймів.- каже він несподівано, а я дивлюся в його очі.