Додано

05.07.25 15:00:06

Рецензія на книгу (не) слухняний.

Я нарешті дочитала книгу (Не) слухняний від неперевершеної авторки Чарівна Мрія. Ця книга була просто неймовірною! Живі герої, у кожного різний характер, а головне емоції які викликала у мене книга. (Не) слухняний це книга від лиця Кайла. Головного героя, що через сварку із своєю дівчиною (Алексіс) потрапив до Інституту. Захоплива історія яка не відпускає до кінця! Чесно кажучи кінець мене сильно здивував! Що хочеться якнайшвидше прочитати другу частину! Дякую Чарівна Мрія за таку класну книгу! Надіюся на другу частину (можливо і більше!)❤️❤️❤️

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ромул Шерідан

05.07.2025, 15:04:01

Читав! Чудова книга! З глибокими сенсами. Я так і не зрозумів до кінця, що то за інститут такий був. Здається — Інститут Мущіни зі всіма зручностями))

Показати 7 відповідей

Сергіель Краель

05.07.2025, 15:23:44

Romul Sheridan, Можливо все, що завгодно. Тому що натяків не було, як прямих, так і зашифрованих. Принаймні, я не побачив.

Сергіель Краель

05.07.2025, 15:05:15

Я з вами повністю згоден — книга неймовірна.

Показати 3 відповіді

Сергіель Краель

05.07.2025, 15:10:12

Чарівна Мрія, ❤

Мрія Чарівна

05.07.2025, 15:02:40

О, дякую! Мені дуже приємно отримати такий відгук!
І тим більше приємно, що ви отримали задоволення від твору ❤️

Торі Елін

05.07.2025, 15:03:52

Чарівна Мрія, Це вам дякую за таку книгу. Ні ну кінець просто бомба ❤️❤️❤️

Торі Елін

149

відслідковують

Інші блоги

Khryzantema

Трішки роздумів

У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж

Олеся Сіверська

Оце так новина

Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»

Богдан Жур

100 підписників!

Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,

Олеся Сіверська

Трошки лірики, або про те що болить

Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу

Мері Вейв

Звуки натхнення ?

Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.