Додано
05.07.25 11:02:59
Трішки моєї поезії
Сядьмо в коло
Та зпрядімо нитку.
Заплетімо мереживо
Срібної павутини.
Заспіваймо вниз,
Заспіваймо вгору -
Нас слухає Бог.
Сядьмо в коло,
На спільну молитву.
Бринить павутина -
Слухаймо.
Рука до руки,
Крапля до краплі,
Зерно до зерна -
Ось і істина.
_____________________________
Ти не бачиш, яка я древня?
Від початку земних часів.
Порахуй вже нарешті ребра –
Не з ребра Він мене створив.
Ні кісток не було, ні м’яса,
Ще земля не пізнала крок,
Коли десь з понад хмар узявся
Мого духу тугий клубок.
Світлана Фоя
Світлана Фоя
299
відслідковують
Інші блоги
– Ти теж хочеш вступити до Міжзоряної Академії, Арлас? – щоб згладити незручність, запитала я. – Я вирішила, що це дасть мені ті можливості, які навряд чи отримаю іншим шляхом, – пролунала завуальована відповідь,
Любі читачі, запрошую вас до нової історії! ❣️їй 32, йому 22 ❣️випадкова вагітність ❣️він закохується першим ❣️футбол і команда ❣️дуже відверто Я переплутала номер у готелі і переспала з незнайомцем. Та я навіть
Коли я починала писати "Не за сценарієм" — Марко мав бути простим. Легковажний, безвідповідальний, трохи набридливий. Такий що дратує з першої сцени. Але він вийшов іншим. Десь між другим і третім розділом він почав
❣️Мій особливий другорядний персонаж❣️
Як же він мені сподобався)Поки чекаємо на його появу, а це буде в понеділок у Порушеній клятві, тримайте невеликий уривок:
— Саме так я й відреагувала. Він ще трохи помовчав,
Вимкни світло та забудь про затишні уявлення про потойбіччя з білими хмаринками чи тихими цвинтарями. Для наших предків світ мертвих був не просто абстрактним місцем упокоєння — це була цілком конкретна, матеріальна
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПоезія - це трохи не моє. Але Ваша мені зашла.
Дуже гарно! Глибоко!:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати