Повертаюсь до оновлень :)
Потихеньку повертаюсь до оновлень. Сьогодні вночі був новий розділ "(Не)вічної зими", а ввечері ще будуть й на інші книги оновлення.
Залишившись наодинці, я вмостилася на диванчику біля вікна і, сховавши обличчя в подушці, розплакалась. Мене розривало на частини усвідомлення того, що єдина моя рідна людина в цьому світі — моя дитина. Так, Ерінвальд мене кохав, але він не був моїм родичем і попри наші з ним ніжні почуття, ми були знайомі зовсім мало. А я хотіла хоч когось рідного й близького з мого старого життя! Я думала, що звикла вже до думки, що більш нікого з них не побачу, що виплакала весь біль раніше, але вагітність зробила мене надто чутливою і я знову переживала старий біль. От би маму сюди хоч на 5 хвилинок, щоб всього лише обійняла мене, пораділа майбутній онучці і дала кілька порад. Але… Це неможливо.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже гарно!)
Romul Sheridan, дякую)
Доброго дня. Дуже подобається. Але складно чекати наступного розділу. Можливо, Вам потрібна допомога в наборі тексту? І у вас з'явиться більше вільного часу для творчості. З нетерпінням чекаю продовження цієї захоплюючої історії.
Ирина Иваненко, Доброго дня. І як ви це собі уявляєте? :) Будете бігати за мною і писати під диктовку? :) В мене немає труднощів з набором тексту, я швидко друкую. В мене зараз є брак вільного часу для книг. Намагаюся це виправляти, але ж ви маєте розуміти, що автор - жива людина і окрім написання книг у нього є ще інші справи, а іноді й проблеми. А за позитивний відгук до моєї книги - дякую. :) Новий розділ вже є.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати