Книжковий мерч: забаганка чи продовження історії ?

 

Свічки з ароматом улюбленого героя.
Закладки з цитатами, які болять.
Чашки, футболки, постери — частинки вигаданого світу, які можна потримати в руках.

Колись це здавалося фанатською примхою. А сьогодні — це продовження книги, тільки в іншій формі.
Бо ми хочемо носити з собою не просто ім’я персонажа — а відчуття, яке він залишив.
Це про дотик до вигаданого. Про матеріальність вигадки.

Але є питання:
 Чи завжди книжковий мерч має сенс?
 Чи варто створювати його для темних, психологічних романів, де більше болю, ніж затишку?

Особисто для мене — це класна ідея я користуюсь і закладинками і стікерами, також класно бачити фото персонажів листівками.

А що думаєш ти?
 Чи купував(-ла) б ти мерч за книгою, яка тебе зламала?
І який саме: свічку, листівку, футболку, браслет?

Розкажи, що хотів(-ла) б мати як памʼять про історію, яка тебе зачепила.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тея Калиновська
02.07.2025, 19:49:28

Це мабуть на великого любителя. Я навіть не розумію цінності лейб на ,,фірмовому'' одязі, і звичайна якісна турецька футболка для мене нічим не гірша за якусь дизайнерську. А про історії... Найкраща пам'ять - емоції. І справді класно, коли їх пробуджують випадкові речі - слово, ледь вловимий запах у людному місці, краєвид. Але обов'язково - випадковий. А мерчі, точно не про мене :)))

Показати 2 відповіді
Тея Калиновська
02.07.2025, 19:56:59

Міраж Ночі, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Повертаюсь до вас!
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
Скорочуючи дистанцію. Моя новинка
Друзі, запрошую вас в свою новинку: Скорочуючи дистанцію Він – холостяк і запеклий бабій, в картину життя якого абсолютно не вписується родина. Вона – випадково трапилася йому на шляху. Красива, тендітна, ще й
Пишу свою першу книгу!
Всім привіт! Хочу поділитися - починаю випускати свою першу книгу "Підпалітні". Це темне фентезі про двох центроподібних істот, які живуть у рабстві. Житняк та Лісна мріють про свободу, але їхнє життя - постійна боротьба
Згадка
Важко хоронити друзів. Важко хоронити батьків. А ще важче після цього намагатись хоч чомусь радіти... Найкраще, мабуть, просто щось робити. Для когось. Або хоч для себе. І цьому дуже допоможе творчість. Хай це буде щось смішне.
У світі снів
Вітаю ✨ Гадаю, в кожного є сни, які запам’ятовуються й залишаються в пам’яті як частинка життя. Іноді так хочеться поділитися враженнями від побаченого — ніби порекомендувати фільм чи книгу. Але приходить усвідомлення:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше