Додано
02.07.25 09:32:25
Помилки та кількість знаків.
Нарешті ми завершили перевірку першого тому! Щоденник Яти Ольше. Том 1
Сподіваюся, кількість помилок скоротилася хоча б на 75%, а то й більше — і тепер вони не дратуватимуть і не заважатимуть читанню.
Звісно, якщо ви все ж знайдете щось, не соромтеся писати про це — я вдячна за будь-яке зауваження.
Цікаво інше: хоча ми виправляли виключно помилки, текст... виріс. Причому не на пару абзаців, а цілих на тринадцять сторінок!
Тож тепер я сиджу й думаю: то в мене ком не вистачало?.. Чи, може, в процесі втрутилась якась невідома літредакторська магія?
"А як у вас, панове-автори, з цим? Чи змінюється об’єм твору під час перевірок?"
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПо різному буває :)
Ірина Скрипник, Отож...
Думаю, що на зростання об'єму твору після прискіпливого редагування та коректування впливає не тільки розставлення розділових знаків, а ще й дотримання правил типографіки (якщо, звісно, редактор "заморочується" цим). тобто, якщо автор використовував у якості "тире" "дефіси", а редактор це відкоригував, то на кожне з таких виправлень додасться два пробіли. Також автори іноді "не встигають" ставити пробіли після ком, крапок, семіколонів, двокрапок і інших знаків. Редагування перекладів (за моїми спостереженнями багатьом авторам ще важко писати українською, тож вони можуть або використовувати ШІ для перекладу результату, або просто перекладати "в процесі") також може добряче змінювати об'єм тексту. До прикладу, можуть змінюватися роди у іменників, а відповідно, доводиться перебудовувати і всю "обв'язку" слова. Це такі слова, як наприклад: "біль" (ч.р.) і "боль" (ж.р.); "кава" (ж.р.) та "кофе" (х.з. який рід, але не жіночий). І, природньо, слід коригувати речення, відповідно. Крім того, певні мовні звороти, які звучать природньо у мові оригіналу, доводиться приводити до нормального виду в українському варіанті, або вигадувати замінники,
Наталія Шепель, Почасти будь-який переклад є інтерпретацією. Навіть технічна документація :)
Я був займався цим колись, тож з труднощами перекладу трішки знайомий.
І стосовно "звучати природніше" - маю зауважити. Було - навідався у місцеву друкарню. Там була людина, яка після набору (або ще й до нього) займалася "вичиткою". Цей пан читав саме вголос, хоча і дуже специфічно, якось особливим чином виділяючи розділові знаки. Мене це здивувало, але пізніше я сам спробував так робити - вголос "вичитувати на помилки", вимовляючи кожне слово ледь не по літерах. Допомагає. А ще (тут я вже як диктор носа суну) годилося б вичитувати текст "на емоцію та зв'я́зки". При читанні вголос випливає багато цікавих моментів, які не помічаєш, коли "лупиш по тексту очима". Проте це процес забарни́й і мало хто має натхнення ним займатися. Особливо, коли в голові вагон ідей, а на горизонті ще два потяги з ідеями видніються :)
Рідко. В основному правлю фрази, пунктуацію, підбираю більш підходящі синоніми. Щоб я забув вставити цілу велику (або не дуже) сцену — такого майже не було.
Сергій Брандт, У тому й здивування: виправляли переважно пунктуацію — жодного додаткового речення, а тим паче — глави. Але маємо те, що маємо.
У мене це теж якась магія, після правок під час яких викидаю речення і абзаци, тексту чомусь стає більше))) Щось тут не так...
Надія Філіпська, Головне — щоб зайвий текст не зашкодив.)))
Головне — що стало менше помилок. )
Справді якесь диво сталося з кількістю сторінок :)
Було одне — стало десять. Наче хтось тихцем чаклунства підкинув.
Аля Новак, Так.
Або дійсно ком не вистачало в такій кіл-ті (
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати