Додано
01.07.25 20:18:05
Вступне слово
Привіт!
Мене звати Торі, і я — авторка історій, які не поспішають.
Вони не кричать “читай мене!” з першого рядка, але залишаються в голові довше, ніж чашка випитої кави.
Я люблю писати про те, що відчувається, але не завжди озвучується.
Про затишні кав’ярні, де в кожному кутку живе своя драма,
про “антипобачення” — ті, де ніяково, смішно, справжньо,
і про героїв, які не ідеальні, але справжні.
Tory Mel
35
відслідковують
Інші блоги
Ось вона — моя перша спроба пера в ролі марафонця! Як той казав: не такий страшний чорт, як його малюють, а читати чужі твори — то взагалі чиста насолода, особливо коли вони "ковтаються" за один присід. Тож, тримайте
✨Всім вітаннячка, і хвилинка хизування☺️ Сьогодні моя Марина знову піймала чарівне число прочитань13113 Одного дня Марина пішла по гриби і випадково провалилася під землю, і сама не зрозуміла куди потрапила. Вона
Так, цього разу це вже анонс книги. Скажу чесно, ви самі винні. Можна оце витримати??? (До Марини Сніжної претензій немає) Це жарт) Насправді ні до кого претензій немає, але ж ви розумієте, що відбувається в голові слешера,
Єва перевела дихання. Вона нервувала, але намагалася не подавати виду. – Дивний він. Але зовсім не такий як Марк – подумала вона та направилася до кімнати. Тепер їй цікаво що сталося з братами та Анною. Вона проходила
Той момент, коли і шкода героя. Але, коли він відкриває рота, чогось стає смішно. Автор не злий, просто герой занадто госрий на язик. ------------------------------------------------------ – Ай-яй, Даріель, як тобі не соромно! Ти ж в нас такий
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаннячка в родині))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати