❤️ Лист до вас від Тіни Волф ❤️
Дорогі мої,
Сьогодні я не писатиму про сильних героїнь, мужніх чоловіків чи поцілунки під дощем.
Сьогодні я напишу вам про тишу.
Ту, яка оселилася в мені останнім часом.
Називають її по-різному — вигорання, втома, тимчасове виснаження. А я скажу просто: творча криза.
Вона прийшла, як літня спека — зненацька, липка, дратівлива. І ось я вже сиджу перед порожнім екраном, з кавою, що давно охолола, і думаю: «А раптом я більше не вмію писати?»
Мій кіт Мобі лежить на підвіконні, схожий на майстра дзен. Він спокійно спостерігає за моїми спробами зібрати себе до купи. І, схоже, знає щось більше за мене.
Бо щойно я думаю про нього — про того, хто далеко, але ближчий за повітря — у мені щось зрушується.
Можливо, тому що нещодавно ми бачилися. Ненадовго. Несподівано. Без зайвих слів.
І знаєте що? Вперше в житті мені не потрібно було нічого пояснювати.
Бо він дивився на мене так… Саме так, як я десятки разів описувала у своїх романах. Той самий погляд, в якому вся історія. Вся ніжність. Вся боротьба. І вся капітуляція перед почуттям, що не проходить з часом. Погляд, що каже: «Я з тобою. Навіть якщо не можу бути поруч».
І раптом — щось змінилося. Так, творчої кризи це не скасувало. Я не прокинулась із готовим фіналом, діалогами та назвою наступної книжки.
Але я прокинулась з відчуттям, що кохання — справжнє. І воно не зникає, навіть якщо сюжет зникає. І знаєте — це вже щось.
Я вірю, що повернусь. І до себе. І до своїх романів. Можливо, ця пауза — не поразка, а передих перед новою книгою. Перед новим «я».
❤️ З любов’ю, втомою і вірою, Тіна Волф, ваша невгамовна авторка ❤️
(і кіт Мобі, який мурчить зараз так голосно, ніби хоче, щоб ви це теж почули)
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТіна, хочу якнайшвидшого вашого повернення. Завжди чекаю на ваші нові твори. Нехай у вас все буде добре, швидше поветається натхнення і бажання творити. ❤️
Тіночко, сподіваюсь, що ви пропадаєте ненадовго ❤️ Повертайтеся з новими силами і новими історіями пошвидше. Читаю ваш роман "Двоє на межі" і так хочеться дізнатися, чим вся ця історія завершиться. ❤️ )
Тримайтеся ❤️ терпіння вам і сил. Ми з вами ❤️❤️❤️
Творча криза - це як фінгал під оком, але для пера - тимчасова, вона зникає, якщо увагу переключити на щось інше.
Тіна Волф, Так, можна надихатися природою. Обожнюю сидіти на балконі, а попереду гори або море, можна і відпочити, і поміряти, зарядити себе творчим натхненням.
Як я вас розумію))) Заспокоюю себе тим, що організм хоче відпочинку, внутрішнього спокою. Це крок до розуміння себе. Мені, поки що, допомагає зміна діяльності, відпочинок та перегляд книг наших колег. А творчий неспокій - попереду. Обов'язково))) ❤️
Ніка Цвітан, Дякую, що поділилися! Так, іноді організм сам підказує: «зупинись і просто побудь із собою». А творчий неспокій – він не зник, він просто накопичує сили для чогось великого й прекрасного ❤️
Цей лист так зворушив мене, я просто не можу стримати сліз. Знаєте, хочу побажати вам усього найкращого. Щоб війна закінчилася і всі, кого ми так любили, повернулися з війни. Дуже важко жити, творити та мріяти в такі часи, але ми сильний народ. Не одне століття, наш народ показував і доводив, що ми не переможні. Так, іноді нам здається, що хороші дні ніколи не настануть, але нам потрібен всього лише час. А поки що, бережи вас Бог. Мирного дня, і проведіть добре свою вільну, від творчості думку. Розберіться в собі, відпочиньте і наберіться сил.
Полiна Крисак, ❤️❤️❤️
Давно відома істина, коли не пушиться починайте жити. А тиша — можливо це внутрішня гармонія, якої ви досягнули? Саме в ній народжуються найкращі ідеї.
Юрій Гурін, Дуже мудрі слова, дякую за таку глибоку думку! І справді, іноді саме тиша і спокій у душі дають простір для народження найцінніших ідей. Вчуся цінувати ці моменти і знаходити в них натхнення. Ваш коментар дуже підтримує!
Щирі вітання Вам, пані Тіно! Нічого не сталося... Дійсно, ми живі всі люди. А ті, що творчі — виливаємо себе у подвійному, а то й кількаразовому розмірі. Й нам, як гаджету в руках Музи — потрібен відпочинок й підзарядка. Дозвольте собі відпочити. Може виспатися. Переглянути без зайвого навантаження фільм. Послухати музику. А тепер літо... Взагалі б добре на природу. Позагаряти, поплавати. Навіть, якщо й ця клята війна. Нам неможна дати себе зламати. Я недавно почав писати прозою. Але збагнув одне — не хочу виглядати правильним, а самим собою... Натхнення Вам..)
Тіна Волф, Дякую, дякую ❤️☺️✨
На те, щоб творити, теж потрібні сили, навіть якщо ми вважаємо письменництво відпочинком для себе. Сил вам на творчість та життя ❤️
Чарівна Мрія, ❤️❤️❤️
Відпочиньте, наберіться сил і натхнення повернеться. У Вас чудові історії, в яких відчувається душа, а це дуже важливо. Довго не байдикуйте, бо читачі почнуть сумувати. ❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, ❤️❤️❤️
Той факт, що цей блог побачив світ — вже величезний крок!) Дайте собі час, відпочиньте… А ми з нетерпінням і спрагою до ваших текстів чекатимемо вас тут, як завжди ❤️
Юне Люмен, Я щиро зворушена вашими словами ❤️ Дякую за цю підтримку — вона додає сил і віри. Обов’язково повернусь до вас із серцем, повним історій. Дякую, що чекаєте ❤️
Інколи треба взяти паузу і відпочинути. З нетерпінням чекатиму на ваші історії ❤️
Софія Анрі, Дякую вам! Ви дуже праві — пауза іноді необхідна, щоб повернутися з новими силами та ідеями. Сподіваюсь, що нових історій ще напридумую! ❤️✨
Вірю, що ви обов'язково повернеться з купою хороших історій❤️❤️
Анжеліка Горан, Дякую вам щиро! ❤️ Обов’язково — і з історіями, і з натхненням! Обіймаю ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати