Шановні читачі маю до вас питання. Як ви розумієте що книга яку розмістив автор вам подобається? По яких критеріях? Можливо у вас є якісь особливі побажання. Поділіться мені дуже цікаво) До речі пропоную зазирнути в мою історію Моя найбільша спокуса. Й оцінити якщо вам сподобалась.
Найперше звертаю увагу на назву, анотацію –якщо вони незвичні, без "проданих / відданих за борги наречених" та надто владних "владних босів" (вони теж можуть бути цікаві, але рідше можна зустріти оригінальне прочитання), то зазираю в перший розділ, а там вже якщо добре написано і непередбачувано – читаю.
Як зрозуміти, що книга мені подобається?
Легко.
Я просто читаю її. Без кривовивих гримас, без судом у мозку, без жування кактусів і спроб пояснити собі, що "далі, мабуть, буде краще".
Сторінки перегортаються самі.
Герої — не дратують, а викликають емоції. Події — захоплюють, а не змушують ставити запитання «серйозно?..».
Я читаю не тому, що "треба дочитати", а тому що цікаво.
От і все.
А от обираю й оцінюю, звісно, за певними критеріями:
1. Назва. Без усіх цих "не..." у дужках та подібних вигадок — одразу «мимо».
2. Анотація. Має бути повноцінна, окрема. Якщо просто вирваний шматок з тексту — проходжу повз.
3. Жанр. Перевагу надаю фантастиці, фентезі та історичним романам.
4. Ім’я автора. Не має значення — оцінюю за змістом, а не за прізвищем.
5. Оцінювання. Звертаю увагу на:
- відповідність заявленому жанру,
- цікавий або оригінальний сюжет,
- перевірену інформацію (особливо якщо мова про історичні події, науку тощо).
- а ще звертаю увагу на коментарі. Якщо там одні лише «солодкі» відгуки, та ще й купа видалених — навіть не відкриватиму книгу. Бо щось тут явно не так.
В мене є декілька варіантів:
1 - Сюжет такий собі, але персонажі - золоті. Або хоча б один. Заради нього я можу прочитати хоч 900 сторінок ( так і було одного разу)
2 - Сюжет - геніальний, персонажі, для показу.
3 - Із-за стилю автора. Іноді саме стиль написання - улюблена частина. З душею, глибоко)
Якщо бути чесною,я і сама трохи не вірю, скільки всього вже прожили Хлоя й Тео на цих сторінках. Ця історія починалася далеко не з ніжності. Не з красивого “вони зустрілися, закохалися і все стало добре”. Ні. Вона
Цікаво почути думку авторів стосовно нових жанрів. Я почала писати книгу у жанрі, який до цього навіть не читала сама. Ця ідея просто народилася у моїй голові одного вечора і пішло-поїхало. Це був свого роду виклик для
Дякую всім за коментарі.Перепедній запис видалила, щоб мене не заблокували. Як виявилось треба прочитати ще раз правила, бо стало соромно, що через мою неуважність могла піти в бан... Тож дякую всім тим, авторам, які звернули
(загадково посміхається, показуючи вам пальцями знак “Мир” як тільки ви звернули на нього свою увагу) Салют. Давно не бачились. Не збирався сьогодні виступати, але все ж… наважився, бо, насправді, сказати є що,
Цього разу цю рубрику запустила Марія Залевська, але відвідаємо ми сьогодні книжку іншої авторки! Знаєте, куди потрапили Ханна і Астраель? В Безодню. Не дивно, що Ханна в такому шоці - вона ще не бачила, щоб демони
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНайперше звертаю увагу на назву, анотацію –якщо вони незвичні, без "проданих / відданих за борги наречених" та надто владних "владних босів" (вони теж можуть бути цікаві, але рідше можна зустріти оригінальне прочитання), то зазираю в перший розділ, а там вже якщо добре написано і непередбачувано – читаю.
Анна Кокс, )
Як зрозуміти, що книга мені подобається?
Легко.
Я просто читаю її. Без кривовивих гримас, без судом у мозку, без жування кактусів і спроб пояснити собі, що "далі, мабуть, буде краще".
Сторінки перегортаються самі.
Герої — не дратують, а викликають емоції. Події — захоплюють, а не змушують ставити запитання «серйозно?..».
Я читаю не тому, що "треба дочитати", а тому що цікаво.
От і все.
А от обираю й оцінюю, звісно, за певними критеріями:
1. Назва. Без усіх цих "не..." у дужках та подібних вигадок — одразу «мимо».
2. Анотація. Має бути повноцінна, окрема. Якщо просто вирваний шматок з тексту — проходжу повз.
3. Жанр. Перевагу надаю фантастиці, фентезі та історичним романам.
4. Ім’я автора. Не має значення — оцінюю за змістом, а не за прізвищем.
5. Оцінювання. Звертаю увагу на:
- відповідність заявленому жанру,
- цікавий або оригінальний сюжет,
- перевірену інформацію (особливо якщо мова про історичні події, науку тощо).
- а ще звертаю увагу на коментарі. Якщо там одні лише «солодкі» відгуки, та ще й купа видалених — навіть не відкриватиму книгу. Бо щось тут явно не так.
Наталія Шепель, Дякую ♥️
В мене є декілька варіантів:
1 - Сюжет такий собі, але персонажі - золоті. Або хоча б один. Заради нього я можу прочитати хоч 900 сторінок ( так і було одного разу)
2 - Сюжет - геніальний, персонажі, для показу.
3 - Із-за стилю автора. Іноді саме стиль написання - улюблена частина. З душею, глибоко)
Fill, Дякую ♥️
Приблизно в такому порядку оцінюю:
1. Обкладинка
2. Анотація
3. Перша глава
Якщо всі три пункти співпали — читаю далі. Або не читаю.
Ірина Скрипник, Дякую ♥️
Важлива обкладинка. Анотація, сюжет. Взагалі читаю, що до душі припаде.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати