Шановні читачі маю до вас питання. Як ви розумієте що книга яку розмістив автор вам подобається? По яких критеріях? Можливо у вас є якісь особливі побажання. Поділіться мені дуже цікаво) До речі пропоную зазирнути в мою історію Моя найбільша спокуса. Й оцінити якщо вам сподобалась.
Найперше звертаю увагу на назву, анотацію –якщо вони незвичні, без "проданих / відданих за борги наречених" та надто владних "владних босів" (вони теж можуть бути цікаві, але рідше можна зустріти оригінальне прочитання), то зазираю в перший розділ, а там вже якщо добре написано і непередбачувано – читаю.
Як зрозуміти, що книга мені подобається?
Легко.
Я просто читаю її. Без кривовивих гримас, без судом у мозку, без жування кактусів і спроб пояснити собі, що "далі, мабуть, буде краще".
Сторінки перегортаються самі.
Герої — не дратують, а викликають емоції. Події — захоплюють, а не змушують ставити запитання «серйозно?..».
Я читаю не тому, що "треба дочитати", а тому що цікаво.
От і все.
А от обираю й оцінюю, звісно, за певними критеріями:
1. Назва. Без усіх цих "не..." у дужках та подібних вигадок — одразу «мимо».
2. Анотація. Має бути повноцінна, окрема. Якщо просто вирваний шматок з тексту — проходжу повз.
3. Жанр. Перевагу надаю фантастиці, фентезі та історичним романам.
4. Ім’я автора. Не має значення — оцінюю за змістом, а не за прізвищем.
5. Оцінювання. Звертаю увагу на:
- відповідність заявленому жанру,
- цікавий або оригінальний сюжет,
- перевірену інформацію (особливо якщо мова про історичні події, науку тощо).
- а ще звертаю увагу на коментарі. Якщо там одні лише «солодкі» відгуки, та ще й купа видалених — навіть не відкриватиму книгу. Бо щось тут явно не так.
В мене є декілька варіантів:
1 - Сюжет такий собі, але персонажі - золоті. Або хоча б один. Заради нього я можу прочитати хоч 900 сторінок ( так і було одного разу)
2 - Сюжет - геніальний, персонажі, для показу.
3 - Із-за стилю автора. Іноді саме стиль написання - улюблена частина. З душею, глибоко)
Вже не пам'ятаю хто, але просили в коментарях (ну, може і не сильно просили, але я вже написав ☺️) блог про мертву та живу воду. Мертва і жива вода — дві стихії, що творять алхімічний союз. Смерть
Вітаю, мої любі ✨ Хочу сьогодні поділитися з вами новиною. Виходить новий роман «Мій загублений принц». Це історія, яка писалася тихо й без поспіху. Про усім знайоме нічне містечко, про випадкові зустрічі й людей,
Я з тих людей, які не надто вірять у всілякі забобони й нумерологію, але як тут не похвалитися цими магічними числами?)))
А ще нагадую: сьогодні в «Шлюбі без вибору» вас чекає досить гарячий розділ ))))
Останнім часом багато дописів про ШІ, про те, як за допомогою нього пишуть книги і вони не дуже... Але давайте не будемо ображати ШІ, бо це все залежить від людей, хочуть писати із ШІ хай пишуть... А нам
Вітаю, друзі! Зробила я собі маленьку творчу відпустку і годі) По руках себе била, аби нічого не писати в цей час і, що Ви думаєте? З другого січня до сьогодні вже наваяла сім розділів...Але про це трохи згодом! Перш
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНайперше звертаю увагу на назву, анотацію –якщо вони незвичні, без "проданих / відданих за борги наречених" та надто владних "владних босів" (вони теж можуть бути цікаві, але рідше можна зустріти оригінальне прочитання), то зазираю в перший розділ, а там вже якщо добре написано і непередбачувано – читаю.
Анна Кокс, )
Як зрозуміти, що книга мені подобається?
Легко.
Я просто читаю її. Без кривовивих гримас, без судом у мозку, без жування кактусів і спроб пояснити собі, що "далі, мабуть, буде краще".
Сторінки перегортаються самі.
Герої — не дратують, а викликають емоції. Події — захоплюють, а не змушують ставити запитання «серйозно?..».
Я читаю не тому, що "треба дочитати", а тому що цікаво.
От і все.
А от обираю й оцінюю, звісно, за певними критеріями:
1. Назва. Без усіх цих "не..." у дужках та подібних вигадок — одразу «мимо».
2. Анотація. Має бути повноцінна, окрема. Якщо просто вирваний шматок з тексту — проходжу повз.
3. Жанр. Перевагу надаю фантастиці, фентезі та історичним романам.
4. Ім’я автора. Не має значення — оцінюю за змістом, а не за прізвищем.
5. Оцінювання. Звертаю увагу на:
- відповідність заявленому жанру,
- цікавий або оригінальний сюжет,
- перевірену інформацію (особливо якщо мова про історичні події, науку тощо).
- а ще звертаю увагу на коментарі. Якщо там одні лише «солодкі» відгуки, та ще й купа видалених — навіть не відкриватиму книгу. Бо щось тут явно не так.
Наталія Шепель, Дякую ♥️
В мене є декілька варіантів:
1 - Сюжет такий собі, але персонажі - золоті. Або хоча б один. Заради нього я можу прочитати хоч 900 сторінок ( так і було одного разу)
2 - Сюжет - геніальний, персонажі, для показу.
3 - Із-за стилю автора. Іноді саме стиль написання - улюблена частина. З душею, глибоко)
Fill, Дякую ♥️
Приблизно в такому порядку оцінюю:
1. Обкладинка
2. Анотація
3. Перша глава
Якщо всі три пункти співпали — читаю далі. Або не читаю.
Ірина Скрипник, Дякую ♥️
Важлива обкладинка. Анотація, сюжет. Взагалі читаю, що до душі припаде.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати