"Загублені у вічності" - продовження вже сьогодні!

Ну, що ж. Йоан утік, залишивши Люду ридати на холодній підлозі її кімнати. 

Його слова міцно закарбувалися у свідомості дівчини: "Для мене ти — лише чергове нерозумне дівча...". "Думаю, це випробування не буде складним для мене. Аби хотіти когось до божевілля і бути готовим відректися від усього, треба, щоб предмет бажання хоч щось показував із себе..."

Тобто вона для нього ніхто??

Авжеж, що може вона - звичайна дівчинка з провінційного містечка? Непримітна сіра мишка... міль! 

Як вона ненавиділа його за ті слова! 

Як ненавиділа себе...

              

Телеграм-канал для обговорень роману https://t.me/zahubleni_u_vichnocti

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ріна Март
29.06.2025, 14:00:05

Я б не назвала жінку на підлозі непримітною сірою мишкою)))

Показати 3 відповіді
Леля Карпатська
29.06.2025, 16:17:10

Ріна Март, Нема в житті справедливості)

avatar
Анжеліка Горан
29.06.2025, 14:06:12

Яка краса і яка біль...

Показати 4 відповіді
Анжеліка Горан
29.06.2025, 14:53:13

Леля Карпатська, І не кажіть( Єдине, що рятує від депресії, то письменництво.

avatar
Єва Лі
29.06.2025, 14:02:05

Твій ШІ явно любить Люду більше, ніж Йоан:) Гарна дівчина тут, але надто доросла на вигляд

Показати 2 відповіді
Єва Лі
29.06.2025, 14:29:07

Леля Карпатська, Хех

avatar
Анжеліка Вереск
29.06.2025, 13:57:52

Бідна Люда, шкода її((

Леля Карпатська
29.06.2025, 14:07:26

Анжеліка Вереск, І мені шкода. Подивимося, що буде далі… Пролежати цілу ніч на протязі ще те випробування.

Інші блоги
Друг дитинства
Деякі зустрічі змінюють усе. Особливо ті, що стаються напередодні Купальської ночі...
Про фіктивний шлюб)
Вітаю, мої любі читачі!) Дуже люблю цю книжку і цю парочку. Доля підкинула цим двом нову можливість бути разом. З фіктивним шлюбом у них якось одразу не склалося) Не буду писати тут про них багато красивих, заохочувальних
А що, якщо... вбити Саміра?
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡⁠ У мене тут виникла одна дуже небезпечна думка... А що, якщо... вбити Саміра? Так-так, не дивіться на мене так. Автор теж має право на хвилинку творчого божевілля. Тепер мені цікаво:
А що вас простимулювало писати книги?
Для когось це була випадкова похвала, для когось — бажання довести собі, що може. Мене найбільше надихнув чоловік, який сказав: «Твої історії цікаві». І саме тоді я зрозуміла: хочу, щоб мої світи жили не лише в моїй
Перша двадцятка))
Лише сьогодні, зайшовши на сторінку, побачила, що перша двадцятка вже досягнута. Дякую кожному, хто доєднується до моєї творчості та натхнення. Далі - більше!)))
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше