Додано
29.06.25 13:55:45
"Загублені у вічності" - продовження вже сьогодні!
Ну, що ж. Йоан утік, залишивши Люду ридати на холодній підлозі її кімнати.
Його слова міцно закарбувалися у свідомості дівчини: "Для мене ти — лише чергове нерозумне дівча...". "Думаю, це випробування не буде складним для мене. Аби хотіти когось до божевілля і бути готовим відректися від усього, треба, щоб предмет бажання хоч щось показував із себе..."
Тобто вона для нього ніхто??
Авжеж, що може вона - звичайна дівчинка з провінційного містечка? Непримітна сіра мишка... міль!
Як вона ненавиділа його за ті слова!
Як ненавиділа себе...
Телеграм-канал для обговорень роману https://t.me/zahubleni_u_vichnocti
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ б не назвала жінку на підлозі непримітною сірою мишкою)))
Ріна Март, Нема в житті справедливості)
Яка краса і яка біль...
Леля Карпатська, І не кажіть( Єдине, що рятує від депресії, то письменництво.
Твій ШІ явно любить Люду більше, ніж Йоан:) Гарна дівчина тут, але надто доросла на вигляд
Леля Карпатська, Хех
Бідна Люда, шкода її((
Анжеліка Вереск, І мені шкода. Подивимося, що буде далі… Пролежати цілу ніч на протязі ще те випробування.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати