Третє побачення мало закінчитися в ліжку і воно там закінчиться. Іван цілував її і тягнув до спальні. Лінда сміялася так грайливо і легко, як давно вже не сміялася, і легко приймала його поцілунки, підставляла шию, кружляла в танці й затуманювала голову. Потемніло в одну мить. Оголені вікна впускали в кімнату яскраві промені місяця, ліхтарів і рекламних щитів. Сигналили й шипіли машини. Вив вітер. Тиші не було, але закохані цього не помічали. У них була своя тиша. Власний вимір. Захоплені вивченням одне одного, вони дихали одним диханням і говорили одним шепотом.

Іван зірвав пасок із талії Лінди, і вона підняла тонкі руки, щоб йому було легше знімати з неї червону сукню. Ривком не вийшло і він заричав.

- Я не можу! Іди сюди! Швидше... – шия, ключиці, груди. – Моя дівчинка...
_____________________________

Знайомтеся, це варіанти візуалізації Лінди: