Ілюстрації Принца у вигнанні

Привіт усім, дорогі читачі, а також тим, хто випадково завітав на мій блог. Сьогодні я хочу представити вашій увазі кілька ілюстрацій моїх персонажів із ще не опублікованого роману «Принц у вигнанні».

 
Андаріус, Білоликий. Вільний Лицар Світла. Меч Без Милості.

Колишній паладин Ордену Святого Ламіріуса. Нині — Вільний Лицар Світла. Один із тих, хто не скорився узурпаторам і не продав честь за накази. Він воює з нежиттю, розбійниками, інквізицією — і перемагає.

Він не вміє брехати. Його правда — як меч: пряма, різка, безжальна. Для друзів — незламний. Для ворогів — страх. Для простого люду — легенда.

Срібні обладунки, довгий забрало, чорвоний плюмаж, обличчя приховане. Любить розкіш, цитує стародавні хроніки, п’є чай зі срібла й зневажає ницість.

Зарозумілий, коли бачить бруд. Мовчазний, якщо правда вже сказана.
За друзів — стоятиме, навіть якщо впаде цілий світ.

Кажуть, мисливці зникають після його погляду. В інквізиції його називають "Тінню Світла". Його ім’я заборонено вимовляти вголос у їхніх залах.

Він не герой. Він вирок. Він — той, хто йде останнім… і після нього виживає лише світло.

Король Робберн — узурпатор, що зачаровує словом.

Темноволосий, з блакитними очима та доглянутою бородою, Робберн постає в білосніжній мантії та короні, оздобленій рубінами, оніксами й сапфірами. Він любить розкіш, однак справжнє його задоволення — це влада.

Робберн блискуче володіє словом. Його промови зважені, красиві, майже гіпнотичні. Підлеглі вірять йому, не з примусу — з переконання. Саме слово стало його головною зброєю.

За роки правління він перетворив королівство на віддзеркалення себе — величне, дисципліноване й безжальне. Біля його трону стоїть радник Ілліріон, головний королівський слідопит. Охороняють його не лише гвардійці, а й Вічні Вартові — душі героїв, ув’язнені в глиняних оболонках.

Робберн не просто керує країною — він тримає в руках долі людей. І робить це з лякаючою витонченістю.


Родвін — ватажок Гордих Вовків, прозваний Непохитним.
Ветеран давніх війн, колишній капітан гвардії короля Едмунда Бассета, Родвін і досі залишається одним із найвправніших фехтувальників Уайтленду. Його обладунок почорнів від кіптяви битв, а плащ кольору попелу розвівається за спиною, мов стяг забутої епохи. Сірі очі пронизують поглядом, а обличчя, посічене шрамами, мов карта прожитих боїв. Він суворий, але справедливий, і не пробачає підлості. Родвін — стратег і воїн, лідер, якого не обирають — за ним ідуть. Він зневажає владу, збудовану на зраді, і піднімає стяг спротиву не заради слави, а заради честі. Його клинок — продовження його волі, а сам він — людина, об яку ламаються і мечі, і долі.