новий розділ

Привіт, друзі) сьогодні о 20.00 буде опублікований новий розділ книги ПОДИХ 2.

Мої очі привикли до темряви і тепер я можу  роздивитися його емоції. Тільки... Їх там немає. Таке враження, ніби він мене чекав.

  • Думаєш, буду просити вибачення? – чи то кривиться чи то посміхається.

Зараз він мені нагадує джокера. Безумство в його темних, як сама ніч, очах настільки холодне, що моя шкіра вкривається сирітками. Я більше навіть не ображаюся. Мені його жаль.

  • Ні.

Тишина тут настільки густа, що наші слова застигають у повітрі. Здається, їх навіть можна торкнутися. Шершаві, як наждачний папір. Тверді. Важкі.

  • Хотіла подивитися тобі у вічі.
  • Подивилася?

Там ні краплі каяття. Його спокій дратує. Під язиком відчувається кислота і я мушу глибоко вдихнути аби мати силу продовжити цю розмову.

  • Думаєш, що зробив мені гірше?

Він нахиляє голову змушуючи витримувати його гострий погляд. Мене аж коле десь під ребрами. Та я продовжую не відводячи очей.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Насувається буря...
Висовуюся з-за дерева й уважно роздивляюся самотню фігурку, що сидить за столиком в готельному ресторані. Оце в неї постава, аж заздрісно. — Отже, це вона? — запитую, переводячи погляд на Діану. Та мовчки киває, стоїть,
Еліс не така?.. ✨️
— Ідеш до цієї своєї… Еліс? — поцікавилась раптом Шерон напрочуд розбірливо. — Думаєш, вона чекає на тебе вдома? Та ти навіть не знаєш, де вона… — жінка розсміялась дрібним огидним сміхом. — І з ким. Адріан
Сьогодні я трохи ризикну як авторка...
Бо хочу поговорити про болюче для багатьох письменників — слова, які я більше не використовую в текстах. Колись я теж вірила, що: чим більш пафосна фраза — тим «літературніший» текст. Що без «раптом вона відчула…»
День Різдва у книзі Санта для Сью.
Вітаю! Вийшов новий розділ 3. День Різдва. У книзі Санта для Сью. Приємного читання! Візуал до розділу. А також оновлення у книзі Світло мага: Невідомий. Розділ 41. Світ Фей. Ваша Крісті
Спойлери ♥️
Всім привіт ✨ Враховуючи реакцію на останній розділ книги "У средині весни", мушу сказати чесно: далі буде гірше. Але хочу, щоб ви памʼятали — у цій книзі обкладинка це титри. Фінал ще попереду, і в ньому не болить.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше