Поки «охоронець серця Світу» чекає...

Привітики, мої мандрівники між світами!

Хочу поділитися з вами, як ідуть справи.

Поки я чекаю на завершення редагування другого розділу «Охоронця серця Світу» (над яким зараз працює Fill — а я внесла лише кілька дрібних вправок, щоб ще раз перечитати і переконатись, що все звучить гармонійно)… 

Раніше за всіх ви можете дізнатися все тут.

Як вже говорила у минулому блозі чому так вийшло, що повністю все лягло на Філла.

Я вирішила переключитись і поринути у четвертий розділ «Темної гри» — той, що носить назву «Сімка гравців».

Цього разу я змінила підхід: щоб зберегти інтригу, я буду публікувати частини відразу, не чекаючи завершення розділу повністю. Бо ця історія — як жива істота, вона хоче говорити зараз.

І, скажу по секрету, гравці вже виходять на сцену…

Ну що, готові продовжити зі мною цю гру?

Запрошую вас знову стати її частиною — крок за кроком, слово за словом.

З темною ніжністю, Ваша Лірія Маєр!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Fill
27.06.2025, 12:45:26

Удачі тобі!)

Лірія Маєр
27.06.2025, 13:06:14

Fill, Велике дякую))))

Інші блоги
Ноубл – ти мій герой! [futureproof]
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! Тут у нас і веселощі Реймі, що не здатні не викликати усмішки, і несподіване примирення, а також шпигунські ігри Ноубл, що не лишають байдужим! Тож, чекаю в гості) Капралка підхопила
Майже знайшли!
— А мені можна з вами? — запитую з надією. Чоловіки перезираються. — Не варто, — каже Денис. — Дорогою тебе може знудити, доведеться зупинятися. А зараз кожна хвилина дорога… Я розумію: невідомо, у якому
Запис на марафон взаємного читання розпочато!
Як і обіцяла в попередньому дописі, правила будуть доволі прості. Тому, будь ласка, прочитайте їх перед тим, як пропонувати свою роботу на марафон. 1. До марафону приймаються твори будь-яких жанрів. Але якщо якийсь
Март багато не буває...
...або Як я зрозуміла, що в мене є улюблене ім’я Вітаю, мої любі! Бути письменником — це коли ти створюєш цілі світи, продумуєш складні сюжети, а потім... називаєш героїнь у двох різних книгах однаково. Просто тому,
Деякі листи краще не відкривати... ❤
Альбрехт ніби згадав, навіщо прийшов. — Так, — він підняв руку, в якій був затиснутий конверт. — Хлопець, що приносить газети просив передати це вам. — Мені? — я насупився. — Так. Пану Ліліану де Вернею,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше